Ровта

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ро́вта, -ти, ж. Отрядъ войска. А ймуть ровти ізбірати, за нами гонити, а ми будем з файнов любков мед горівку пити. Лукаш. 136.

Сучасні словники

РО́ВТА, и, жін., діал. Загін війська. Тоді товариство розділилося. Одну ровту провадив Тугар Вовк, а другу Максим (Іван Франко, VI, 1951, 17). Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 590.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/rovta

Зовнішні посилання