Відмінності між версіями «Роботящий»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 8: Рядок 8:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Роботящий_1.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Роботящий_1.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Роботящий_2.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Роботящий_2.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Роботящий_3.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Роботящий_3.png|x140px]]  
 
|}
 
|}
  

Версія за 17:47, 14 березня 2023

Роботящий, -а, -е. Работящій, трудолюбивый. Ручки ж мої роботящі, чом не робите? Чуб. V. 777.

Сучасні словники

РОБОТЯ́ЩИЙ, а, е. Старанний, завзятий у праці; працьовитий. Приязлива [Галочка] до усякого, як красна весна, звичайна проти усякого, як панянка, а роботяща, як бджілка (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 314); Народ у колгоспі був дружний, роботящий, прекрасно міг сполучати державні інтереси з особистими (Остап Вишня, I, 1956, 423); По хвилині тільки пилюка вже танула на тому місці, де стояв розмальований фургон кінопересувки — помчала роботяща кінотрудівниця на відділок (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 175). // Належний, власт. працьовитим людям. (Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 588.)

Ілюстрації

Роботящий 1.png Роботящий 2.png Роботящий 3.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання