Відмінності між версіями «Рипу-рипу!»

Версія за 23:50, 30 листопада 2016

Рипу-рипу! меж., выраж. скрипъ. Черевики рипурипу! Чуб. V. 1123.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

СКРИП у, чол. Різкі, високі звуки, утворювані тертям, стисканням і т. ін. предметів або їх частин. Заробітчани йшли мовчки. Не доходячи до лісу, почули вони жалібний скрип полозків (Панас Мирний, I, 1949, 226);

Чути скрип пер, шелест паперу, брязк ножиць (Іван Франко, IV, 1950, 31);

Розмову перервав скрип дверей (Ярослав Галан, Гори.., 1956, 96);

Віддалилася й стихла пісня, і тоді виразнішим став скрип журавля над колодязем (Микола Олійник, Леся, 1960, 83);

Северин... цьвохкає биків батогом, гарба із скрипом рушає далі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 66);

СКРИП 1. Звуконаслідування, що означає різкий, високий звук від тертя, стискання і т. ін. предметів або їх частин.

2. розм. Уживається як присудок за знач. скрипіти.

Аж у сінях двері скрип, Далі в хату двері рип, Шелеп кум у хатку! (Степан Руданський, Тв., 1959, 218);

Заворушилося колесо проти води, тільки скрип, скрип, скрипі (Михайло Стельмах, II, 1962, 307).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання