Ремствувати

Ремствувати, -вую, -єш, гл. Роптать, быть недовольнымъ, претендовать. Уся громада стала на його ремствувати. Тяжко і скрутно їм жилось, але ніколи на се не ремствували. Грин. II. 152.

Сучасні словники

РЕ́МСТВУВАТИ – виявляти невдоволення ким-, чим-небудь, нарікати на когось, щось. РЕМСТВУВАННЯ,я, сер. Дія за значенням ремствувати. Христя, як муха, літала, радніша усюди поспіти, усе зробити, щоб не було задержки, не було ремствування на Мар'ю (Панас Мирний, III, 1954, 174); Люди низько кланялися й цілували Ядзю в руку, але в натовпі було чутно приглушене ремствування (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 145).

Ілюстрації

Джерела та література

Власне, нема чого ремствувати й сердитися на колишніх товаришів та друзів, вони просто залякані. Слободою он не перестають ширитися різні поголоски, страшні й лиховісні: паламаришин семінарист, мовляв, проти бога й царя, душогуб, стріляв у якогось губернатора, але не вцілив, з глузду зсунувся.Микола Сиротюк "Забіліли сніги"