Рейтар
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:30, 29 листопада 2013; Грищенко Віра (обговорення • внесок)
Рейтар, -ра, м. Конный солдатъ. Блиснула грімниця із чорної хмари, повалились, покотились пішаки й рейтари. К. Досв. 9.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачний словник української мови: -а, ч. Перев. найманий солдат важкої кавалерії у Західній Європі 16-17 ст. та Росії на початку 18 ст.
Ілюстрації
|
ny_enl.jpg)
|
|
|
