Регітно

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Регітно, нар. Смѣшно, хочется смѣяться. Мені регітно, а він плаче. Сосн. у.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

РЕГІТНО, присл. Нестримно регочучи; // перен. Створюючи звуки, схожі на регіт людини. Регітно вітер кидав в обличчя вкупі з колосками сум неоглядного степу — стерні, розпач сірих сіл (Андрій Головко, I, 1957, 76).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

регітно присл. Нестримно регочучи. || перен. Створюючи звуки, схожі на регіт людини.

Словник української мови: в 11 тт.

РЕ́ГІТНО, присл. Нестримно регочучи; // перен. Створюючи звуки, схожі на регіт людини. Регітно вітер кидав в обличчя вкупі з колосками сум неоглядного степу — стерні, розпач сірих сіл (Головко, І, 1957, 76).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

https://www.youtube.com/watch?v=7MznwWgpWqY

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання


[http://sum.in.ua/s/reghitno

2.Академічний тлумачний словник (1970—1980). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 478.]

Словник%20української%20мови:%20в%2011%20тт.%20/%20АН%20УРСР.%20Інститут%20мовознавства;%20за%20ред.%20І.%20К.%20Білодіда.%20—%20К.:%20Наукова%20думка,%201970—1980.%20—%20Т.%207.%20—%20С.%20478 3.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 478