Регітно

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Регітно, нар. Смѣшно, хочется смѣяться. Мені регітно, а він плаче. Сосн. у.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

РЕГІТНО, присл. Нестримно регочучи; // перен. Створюючи звуки, схожі на регіт людини. Регітно вітер кидав в обличчя вкупі з колосками сум неоглядного степу — стерні, розпач сірих сіл (Андрій Головко, I, 1957, 76).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

регітно присл. Нестримно регочучи. || перен. Створюючи звуки, схожі на регіт людини.

Словник української мови: в 11 тт.

РЕ́ГІТНО, присл. Нестримно регочучи; // перен. Створюючи звуки, схожі на регіт людини. Регітно вітер кидав в обличчя вкупі з колосками сум неоглядного степу — стерні, розпач сірих сіл (Головко, І, 1957, 76).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання