Відмінності між версіями «Рацавий»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Рацавий, -а, -е '''= '''Рапавий. '''Вх. Зн. 58. | '''Рацавий, -а, -е '''= '''Рапавий. '''Вх. Зн. 58. | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ЖОРСТКИЙ, а, е. 1. Який має тверду, нерівну поверхню. Він, як і Тучинський, вільно чвалав по мокренькій жорсткій долівці (Досв., Вибр., 1959, 347); Під боки покладено жорсткий паперовий матрац з перетовченою на сміття соломою (Хижняк, Тамара, 1959, 175); Почала пломеніти лісова груша, її дрібне, жорстке листя було то багряне, то лілове, то оранжеве (Донч., VI, 1957, 457); // З товстою, загрубілою шкірою; шершавий. Не вспіла Христя похопитися, як Оришка своїми жорсткими устами торкнулася її пухкої руки (Мирний, III, 1954, 299); // Товстий, цупкий (про волосся, тканину і т. ін.). Чорне, блискуче, трохи жорстке волосся вибилось з-під химерно-штучної зачіски (Л. Укр., III, 1952, 710); Вона сідає на ліжко і невідомо для чого гладить рукою парчеве, жорстке покривало (Рибак, Помилка.., 1956, 260). | |
| + | |||
| + | 2. перен., рідко. Суворий, різкий, немилосердний, лютий; жорстокий. Полюбив той жорсткий пан дідуся (Барв., Опов.., 1902, 360); Жорстка од злиднів та образ, од втрачених і забутих надій його наймитська душа інстинктивно, проте, відчула рідне й своє в проектованій «комуні» (Ю. Янов., II, 1954, 160); // Сповнений труднощами; тяжкий, важкий. Вона росла не як билина, Покірна вітрові й дощам: Старого слюсаря дитина Жорстким гартована життям (Рильський, Поеми, 1957, 152); // Грубий, неприємний, різкий. Старий поцілував його побожно в голову і буркнув жорстким, зміненим голосом: - Пильнуйся, Михайле, я знов прийду! (Коб., II, 1956, 91); Лобода починає й своїм жорстким басовим сміхом підтримувати гетьмана (Ле, Наливайко, 1957, 79). | ||
| + | |||
| + | 3. рідко. Який не терпить будь-яких відхилень, обмежений досить суворими і вузькими рамками. Вільна літературна форма повісті «Земля» [О. Кобилянської] не зв'язувала автора сценарію і режисерів будь-якими жорсткими умовами щодо побудови дії фільму (Мист., 1, 1956, 26). | ||
| + | |||
| + | 4. спец. Який здатний чинити опір деформації. Система жорстких упорів [у верстаті] забезпечує велику точність обробки деталей (Наука.., 1, 1958, 15); Станина повинна бути жорсткою і міцною (Метод. викл. фрез. спр., 1958,140). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| Рядок 18: | Рядок 25: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | + | [https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B6%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Сучасний український словник] | |
==Цікаві факти або додаткова інформація== | ==Цікаві факти або додаткова інформація== | ||
Версія за 11:37, 28 березня 2024
Рацавий, -а, -е = Рапавий. Вх. Зн. 58.
Зміст
Сучасні словники
ЖОРСТКИЙ, а, е. 1. Який має тверду, нерівну поверхню. Він, як і Тучинський, вільно чвалав по мокренькій жорсткій долівці (Досв., Вибр., 1959, 347); Під боки покладено жорсткий паперовий матрац з перетовченою на сміття соломою (Хижняк, Тамара, 1959, 175); Почала пломеніти лісова груша, її дрібне, жорстке листя було то багряне, то лілове, то оранжеве (Донч., VI, 1957, 457); // З товстою, загрубілою шкірою; шершавий. Не вспіла Христя похопитися, як Оришка своїми жорсткими устами торкнулася її пухкої руки (Мирний, III, 1954, 299); // Товстий, цупкий (про волосся, тканину і т. ін.). Чорне, блискуче, трохи жорстке волосся вибилось з-під химерно-штучної зачіски (Л. Укр., III, 1952, 710); Вона сідає на ліжко і невідомо для чого гладить рукою парчеве, жорстке покривало (Рибак, Помилка.., 1956, 260).
2. перен., рідко. Суворий, різкий, немилосердний, лютий; жорстокий. Полюбив той жорсткий пан дідуся (Барв., Опов.., 1902, 360); Жорстка од злиднів та образ, од втрачених і забутих надій його наймитська душа інстинктивно, проте, відчула рідне й своє в проектованій «комуні» (Ю. Янов., II, 1954, 160); // Сповнений труднощами; тяжкий, важкий. Вона росла не як билина, Покірна вітрові й дощам: Старого слюсаря дитина Жорстким гартована життям (Рильський, Поеми, 1957, 152); // Грубий, неприємний, різкий. Старий поцілував його побожно в голову і буркнув жорстким, зміненим голосом: - Пильнуйся, Михайле, я знов прийду! (Коб., II, 1956, 91); Лобода починає й своїм жорстким басовим сміхом підтримувати гетьмана (Ле, Наливайко, 1957, 79).
3. рідко. Який не терпить будь-яких відхилень, обмежений досить суворими і вузькими рамками. Вільна літературна форма повісті «Земля» [О. Кобилянської] не зв'язувала автора сценарію і режисерів будь-якими жорсткими умовами щодо побудови дії фільму (Мист., 1, 1956, 26).
4. спец. Який здатний чинити опір деформації. Система жорстких упорів [у верстаті] забезпечує велику точність обробки деталей (Наука.., 1, 1958, 15); Станина повинна бути жорсткою і міцною (Метод. викл. фрез. спр., 1958,140).
Ілюстрації
|
|
|
|
