Відмінності між версіями «Рахувати»
| (не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 39: | Рядок 39: | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | {{#ev:youtube|3hl5sxAyyc8}} | ||
| + | {{#ev:youtube|XzofnJTt2Wg}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| Рядок 48: | Рядок 51: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
[[Категорія:Слова 2015 року]] | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
| + | [http://sum.in.ua/s/rizkaАкадемічний%20тлумачний%20словник%20(1970—1980).%20Словник%20української%20мови:%20в%2011%20томах.%20—%20Том%208,%201977.%20—%20Стор.%20564. 1.Академічний тлумачний словник (1970—1980). Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 564.] | ||
| + | |||
| + | [http://ukrlit.org/slovnyk/рахуватиСловник%20української%20мови:%20в%2011%20тт.%20/%20АН%20УРСР.%20Інститут%20мовознавства;%20за%20ред.%20І.%20К.%20Білодіда.%20—%20К.:%20Наукова%20думка,%201970—1980.%20—%20Т.%207.%20—%20С.%20564. 2.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 564.] | ||
| + | |||
| + | [http://ukrainian_pronouncing.academic.ru/7541/рахуватиОрфоепічний%20словник%20української%20мови.%20-%20«Перун».%202008. 3.Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.] | ||
Поточна версія на 13:37, 21 листопада 2015
Рахувати, -хую, гл. 1) Считать, разсчитывать, вычислять. Гроші рахувати. Грин. III. 396. Рахувати сир, масло, то й вареників не їсти. Ном. Тернові очка звізди рахують. Чуб. 2) Разсчитывать, взвѣшивать, обдумывать. Чуб. II. 22. Тут довго тяжко рахували. Котл. Ен. II. 34. А козаки гляділи, у вічі вбачали, проміж себе рахували. .
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
РАХУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. неперех. Вимовляти, називати числа в послідовному порядку (під час підрахунку). Санітар.. почав думкою рахувати: один, два, три, чотири, п'ять, шість... Відраховував секунди (Микола Трублаїні, I, 1955, 47); — Рахую до трьох, — сказав я, — забирайтесь моментально за борт (Юрій Яновський, II, 1958, 164); // Ритмічно повторюючи числа, відмірювати такт (у музиці, танці, під час ходьби і т. ін.); // Знати назви і послідовність чисел у певних межах. — Василю, — говорить малий Мирон до малого Василя, — ти доки вмієш рахувати? (Іван Франко, I, 1955, 231); // Уміти виконувати арифметичні дії з числами. Хлопчик Андрійко не вмів рахувать, Ні віднімать, ані додавать (Леонід Первомайський, Райдуга.., 1960, 25). 2. перех. і без додатка. Визначати кількість, суму. Вона повернулась до стіни і почала рахувати пальцем крапочки на перському килимі (Леся Українка, III, 1952, 697); Два сержанти зупинили колону, почали рахувати людей (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 346); Рахувати гроші; // Вести які-небудь підрахунки. Він собі своє рахував, а я своє, та й таки на моїм стало (Іван Франко, II, 1950, 20); Часом він діловито щось собі мимрив, загинав пальці й рахував. — Один — двадцять п'ять, за двох — півсотні, за десять буде триста без п'ятдесят... та ще одежа... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 193). Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 456.
Словник української мови: в 11 тт.
http://ukrlit.org/slovnyk/рахувати
РАХУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.
1. неперех. Вимовляти, називати числа в послідовному порядку (під час підрахунку). Санітар.. почав думкою рахувати: один, два, три, чотири, п’ять, шість… Відраховував секунди (Трубл., І, 1955, 47); — Рахую до трьох, — сказав я, — забирайтесь моментально за борт (Ю. Янов., II, 1958, 164); // Ритмічно повторюючи числа, відмірювати такт (у музиці, танці, під час ходьби і т. ін.); // Знати назви і послідовність чисел у певних межах. — Василю, — говорить малий Мирон до малого Василя, — ти доки вмієш рахувати? (Фр., І, 1955, 231); // Уміти виконувати арифметичні дії з числами. Хлопчик Андрійко не вмів рахувать, Ні віднімать, ані додавать (Перв., Райдуга.., 1960, 25).
2. перех. і без додатка. Визначати кількість, суму. Вона повернулась до стіни і почала рахувати пальцем крапочки на перському килимі (Л. Укр., III, 1952, 697); Два сержанти зупинили колону, почали рахувати людей (Тют., Вир, 1964, 346); Рахувати гроші; // Вести які-небудь підрахунки. Він собі своє рахував, а я своє, та й таки на моїм стало (Фр., II, 1950, 20); Часом він діловито щось собі мимрив, загинав пальці й рахував. — Один — двадцять п’ять, за двох — півсотні, за десять буде триста без п’ятдесят… та ще одежа… (Коцюб., II, 1955, 193).
Орфоепічний словник української мови
рахувати (називати числа в послідовному порядку; визначати кількість, суму), лічити, вилічувати, вилічити; перераховувати, перерахувати (установлювати кількість кого / чого-н.) — Пор. підраховувати
Ілюстрації
|
|
|
