Відмінності між версіями «Ратовище»
(Створена сторінка: '''Ратови́ще, -ща, '''''с. ''= '''Ратище. ''' Категорія:Ра) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ратови́ще, -ща, '''''с. ''= '''Ратище. ''' | '''Ратови́ще, -ща, '''''с. ''= '''Ратище. ''' | ||
[[Категорія:Ра]] | [[Категорія:Ра]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | [https://uk.wikipedia.org/wiki/Спис#:~:text=Ратище%20(ратовище)%20—%20у%20вузькому,має%20конусоподібну%20чи%20циліндричну%20форму.|'''Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.'''] | ||
| + | |||
| + | Ратище (ратовище) — у вузькому значенні це держак списа, як правило являє собою дерев'яну палицю, круглу (зрідка овальну, і практично ніколи іншої форми) в перерізі, яка має конусоподібну чи циліндричну форму. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [http://ukrlit.org/slovnyk/ратище#:~:text=РА́ТИЩЕ%2C%20а%2C%20с.%2C,(у%201%20знач.).&text=Багато%20оленів-рогачів%20і%20чорногривих,1951%2C%2010)%3B%20*%20Образно.'''Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.'''] | ||
| + | |||
| + | РА́ТИЩЕ, а, с., заст. | ||
| + | |||
| + | 1. Древко (у 1 знач.). Хмельницький взяв обома руками ратище, поцілував червоно-синій прапор (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 59); З-за лісу.. виїхали вершники. Передні тримали поскручувані на ратищах корогви (Ле, Наливайко, 1957, 296). | ||
| + | |||
| + | 2. Спис. Вже третій день тривали лови. Багато оленів-рогачів і чорногривих турів лягло головами від стріл і ратищ боярських (Фр., VI, 1951, 10); * Образно. Мріють у тремтячому мареві далекі села, наставивши в небо чорні ратища колодязних журавлів (Тют., Вир, 1964, 282); * У порівн. Дзьоби в них, ніби гострі ратища (Мал., Книга.., 1954, 8). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [http://ukrlit.org/slovnyk/ратище#:~:text=РА́ТИЩЕ%2C%20а%2C%20с.%2C,(у%201%20знач.).&text=Багато%20оленів-рогачів%20і%20чорногривих,1951%2C%2010)%3B%20*%20Образно.'''Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909'''] | ||
| + | |||
| + | Ратище, ща, с. Древко копья; копье. ЗОЮР. І. 293. Наважували на списи ратища. Стор. Да взяв на ратище ворота так, як от сніп святого хліба візьмеш. ЗОЮР. І. 4. А мій милий коня веде, на ратище підпірається. Грин. III. 593. Ув. Ратюга. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | ра́тище — держак спи́са (див.). | ||
| + | |||
| + | Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 495. | ||
Версія за 21:41, 23 вересня 2020
Ратови́ще, -ща, с. = Ратище.
Сучасні словники
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ратище (ратовище) — у вузькому значенні це держак списа, як правило являє собою дерев'яну палицю, круглу (зрідка овальну, і практично ніколи іншої форми) в перерізі, яка має конусоподібну чи циліндричну форму.
РА́ТИЩЕ, а, с., заст.
1. Древко (у 1 знач.). Хмельницький взяв обома руками ратище, поцілував червоно-синій прапор (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 59); З-за лісу.. виїхали вершники. Передні тримали поскручувані на ратищах корогви (Ле, Наливайко, 1957, 296).
2. Спис. Вже третій день тривали лови. Багато оленів-рогачів і чорногривих турів лягло головами від стріл і ратищ боярських (Фр., VI, 1951, 10); * Образно. Мріють у тремтячому мареві далекі села, наставивши в небо чорні ратища колодязних журавлів (Тют., Вир, 1964, 282); * У порівн. Дзьоби в них, ніби гострі ратища (Мал., Книга.., 1954, 8).
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909
Ратище, ща, с. Древко копья; копье. ЗОЮР. І. 293. Наважували на списи ратища. Стор. Да взяв на ратище ворота так, як от сніп святого хліба візьмеш. ЗОЮР. І. 4. А мій милий коня веде, на ратище підпірається. Грин. III. 593. Ув. Ратюга.
ра́тище — держак спи́са (див.).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 495.
