Відмінності між версіями «Ратище»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
(Ілюстрації)
Рядок 13: Рядок 13:
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ратищее.jpeg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ратищее.jpeg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:cписрратище.jpeg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:cписрратище.jpeg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ратиище.png|x140px]]
 
|}
 
|}
  

Версія за 21:42, 13 листопада 2019

Ратище, -ща, с. Древко копья; копье. ЗОЮР. І. 293. Наважували на списи ратища. Стор. Да взяв на ратище ворота так, як от сніп святого хліба візьмеш. ЗОЮР. І. 4. А мій милий коня веде, на ратище підпірається. Грин. III. 593. Ув. Ратюга.

Сучасні словники

1. Ратище - древко (у 1 знач.). Наприклад: Хмельницький взяв обома руками ратище, поцілував червоно-синій прапор (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 59); З-за лісу.. виїхали вершники. Передні тримали поскручувані на ратищах корогви (Іван Ле, Наливайко, 1957, 296).

2. Ратище - спис. Наприклад: Вже третій день тривали лови. Багато оленів-рогачів і чорногривих турів лягло головами від стріл і ратищ боярських (Іван Франко, VI, 1951, 10); * Образно. Мріють у тремтячому мареві далекі села, наставивши в небо чорні ратища колодязних журавлів (Григорій Тютюнник, Вир); У порівняннях. Дзьоби в них, ніби гострі ратища (Андрій Малишко, Книга). 3. Ратище - село Тернопільської області.

Ілюстрації

Ратищее.jpeg Cписрратище.jpeg Ратиище.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання