Ралиця

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Рали́ця, -ці, ж. Поле, вспаханное ралом. Ізгору я ралицю, посію я пшеницю. Чуб. V. 168.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

По́ле = 1. по́ле, орне, невелике — ни́ва, ни́вка, пооране — рілля́, велике, примірно десятин десять — лан, здр. лано́к (С. З. Л.), виоране на осінь — пар, на весну — зяб, зя́бля́ (С. Л.), засіяне яровим — ярина́ (С. Л.), засіяне озимим — ози́мина́ (С. Л.), зоставлене під випас — толо́ка (С. З. Л.), зоставлене на спочивок і на сїножать — перелі́г, облі́г (С. З. Л.), нїколи не оране або дуже давно — цілина́ (С. З. Л.), призначене під випас коло села або міста — ви́гон (С. Аф. Л.), на котрому жнуть — жни́во, після жнив — стерня́ (С. З. Л.), засіяне хлїбом — па́шня (С. З.), виоране ралом — рали́ця, призначене під коноплї — підме́т (С. З. Л.), що не пускають під толоку — безтоло́шне, над річкою або долиною — поло́г, поло́ги (С. З.), сумежне з лугом — підлу́жжя, в низинах — пади́ (С. Л.), сумежне з хатою і обгорожене — лева́да, лева́дка (С. Л.), виоране весною — ново́рілля, викорчоване — корчі́вка, теребі́вля (С. З.), раз з’оране — одно́рілля́, оране за рік і заволочене — на́волок, наволо́ка, висилене — старопі́лля, не засїяне рік — пере́лїток, де була пшениця — пшени́чище (С. Л.), д. б. жито — жи́тнище (С. Аф. Л.), д. б. мак — макови́ще, макове́ць, д. б. овес — вівся́нище (С. Л.), ві́всище (Чайч.), д. б. просо — прося́нище, проси́ще, прі́ська (С. Л.). д. б. гречка — гречкі́вка (Чайч.), д. б. баштан — баштани́ще, баштани́сько, д. б. льон — льни́ще. — Парово́е по́ле = толо́ка (С. Ш.), пар, паровина́. — По́ле би́твы = бо́́їще, бойо́вище. — Біла рілля, чорне насїння? (н. з. папір і писання). — Увесь лан ізжали і в копи поклали. Кв. — Нїгде кінця не бачилось ланам, од жовтих скирд ломило землю там. В. Щ. — Потім для худоби сусїдської даром хазяйська толока. С. З. — На тім боцї на толоцї череда пасеться. н. п. — Череда звернула з толоки. Лев. — Купив ниву з цілиною. С. З. — Вже скільки лїт земля лежить облогом. — Хто на стернї лїг спать і од сонця катражку зробив. С. З. — О там підете пашнями. — Сарана пашням озиминим не шкодила. Л. В. 2. бе́рег, край, по́ле (в книжцї або в рукопису). 3. кри́си (у бриля). — Бриль з величенними крисами. Ралиця — поле виоране ралом.(Російсько-український словник 1893–1898рр(М.Уманець, А.Спілка.) ).

Пахать, пахивать – ора́ти, плужи́ти, (ралом) ра́лити, (от средины к краям) ора́ти в розгі́н, (с краёв к средине) ора́ти в розо́р, (во второй, третий раз) двої́ти, трої́ти, (осенью под яровое) ора́ти на (під) зяб, зяблю́, (весной, летом для пара, под озимые посевы) ора́ти на (під) пар, парена́ти, па́ренити, (весной под яровое) ора́ти на ярину́, ярюва́ти, (перен. тяжело рабо тать) гарувати: • [и] мы пахали (ирон.) – [і] ми орали; [і] ми в ділі були; [і] ми працювали; [і] ми кричали «гоп»: • пахать без просвета (как вол, как лошадь, как проклятый, как Папа Карло) – гарувати без просвітку (як віл, як кінь, як проклятий, як Папа Карло). [Як погано орати, то краще (то ліпше, то лучче) випрягати (Пр.). Громада й справді того року не орала й не сіяла хліба на тому полі, вгорі над балкою (І.Нечуй-Левицький). Починається весна. Василь стає у багатирів орати, ралити, сіяти. Аби добра воля, а робота буде (І.Нечуй-Левицький). Блюза колір “хакі”, без ґудзиків, колір “хакі” — це ж зелений, а вся революція стукає, дзвенить, плужить, утрамбовує по ярках, по бур’янах, біля шахти — де колір “хакі”. Вся революція без ґудзиків, щоб було просторо, щоб можна розправитись, зітхнути вільно на всі легені, на всі степи, на всі оселі… (М.Хвильовий). — Мисливці, звичайно, мають псів, а особливо гольди, тунгузи та якути — там на них навіть їздять і, мабуть би, й орали, якби вміли та було де хліборобити, — але таких, як оце, немає ніде (І.Багряний). Він невиразно прагнув писати про те, що бачить зараз, обробляти останні враження свої, враження міста. Тут, тільки тут лежить його плодюча земля, той грунт, що він ралити має, бо тільки тут він почував те невідоме, що в прагненні зрозуміти його з’являється запал і радість творчості (В.Підиогильний). А моцна ж яка, а голос, бісової крові, який! Раз якось вилізла на дзвіницю наймитів гукати, що в батька переліг орали, гоней так за двадцять од села, та як зикне - враз почули, мов під самою дзвіницею стояли (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Мадам Роза народилась у Польщі єврейкою, але вона багато років гарувала в Алжирі й Марокко і знала арабську негірше за мене (М.Марченко, перекл. Р.Ґарі)]. Обговорення статті(Російсько-український народний сучасний словник 2009– )

Ілюстрації

Medium.jpg Field-photo-109.jpg File attach 2095.jpg
Vspahannoe-pole-0000979046-preview.jpg 00354817.jpeg F 14980552.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

  • Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
  • Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич).
  • Російсько-український словник правничої мови 1926р. (В. І. Войткевич-Павлович, Г. Д. Вовкушівський та інші).
  • Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський).

Зовнішні посилання

  1. http://r2u.org.ua/s?w=ралиця&scope=ukr&dicts=9&highlight=on
  2. http://r2u.org.ua/s?w=рал*&scope=all&highlight=on