Відмінності між версіями «Разити»
(Створена сторінка: '''Рази́ти, -жу́, -зи́ш, '''''гл. ''Разить, поражать. Чуб. ІІІ. 348. Категорія:Ра) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Рази́ти, -жу́, -зи́ш, '''''гл. ''Разить, поражать. Чуб. ІІІ. 348. | '''Рази́ти, -жу́, -зи́ш, '''''гл. ''Разить, поражать. Чуб. ІІІ. 348. | ||
[[Категорія:Ра]] | [[Категорія:Ра]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | РАЗИТИ, ражу, разиш, недок., перех. | ||
| + | 1. Робити рани зброєю, убивати, знищувати (ворога). Їх [оборонців].. стріли смертельно разили монголів і стримували їх від наближення (Іван Франко, VI, 1951, 80); Наливайко відчув надійну праву руку й, перехилившись у сідлі, без промаху разив ошелешених жовнірів (Іван Ле, Наливайко, 1957, 312); Меч, вкладений у руки Котовського, разив поганців направо й наліво (Олександр Довженко, III, 1960, 179); | ||
| + | // перен. Непримиренно ставлячись до кого-, чого-небудь, нещадно викривати, піддавати гострій критиці. Письменник [П. Мирний] разить капіталізм майже в кожному своєму творі (Вісник АН УРСР, 5, 1949, 13); Юрій Мельничук своїм пером разив паліїв війни — заокеанських агресорів, вів вогонь проти підлих запроданців — буржуазних націоналістів, зривав машкару з католицьких мракобісів (Літературна Україна, 7.V 1965, 4). | ||
| + | 2. діал. Вражати, (див. вражати 1). Шелест шовків, мірний стук соток кроків, грім музики з галереї, блиск ламп.. і сотень молодих очей — усе це тепер разило його, непокоїло й мучило (Іван Франко, VI, 1951, 243); Я доволі завчасу почула, що моя врода симпатична, та що я можу вважатись «доброю партією».. Пізніше ставало це мені прикро й важко, а часом просто разило й ображало (Ольга Кобилянська, II, 1956, 322). | ||
| + | 3. діал. Уражати, осліплювати (про яскраве світло). Лагідне зеленковате [зеленкувате] світло вдарило Іванові в очі, але не разило їх зовсім (Іван Франко, III, 1950, 137). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {{разити jpg }} | ||
Версія за 14:47, 19 листопада 2017
Рази́ти, -жу́, -зи́ш, гл. Разить, поражать. Чуб. ІІІ. 348.
Сучасні словники
РАЗИТИ, ражу, разиш, недок., перех. 1. Робити рани зброєю, убивати, знищувати (ворога). Їх [оборонців].. стріли смертельно разили монголів і стримували їх від наближення (Іван Франко, VI, 1951, 80); Наливайко відчув надійну праву руку й, перехилившись у сідлі, без промаху разив ошелешених жовнірів (Іван Ле, Наливайко, 1957, 312); Меч, вкладений у руки Котовського, разив поганців направо й наліво (Олександр Довженко, III, 1960, 179); // перен. Непримиренно ставлячись до кого-, чого-небудь, нещадно викривати, піддавати гострій критиці. Письменник [П. Мирний] разить капіталізм майже в кожному своєму творі (Вісник АН УРСР, 5, 1949, 13); Юрій Мельничук своїм пером разив паліїв війни — заокеанських агресорів, вів вогонь проти підлих запроданців — буржуазних націоналістів, зривав машкару з католицьких мракобісів (Літературна Україна, 7.V 1965, 4). 2. діал. Вражати, (див. вражати 1). Шелест шовків, мірний стук соток кроків, грім музики з галереї, блиск ламп.. і сотень молодих очей — усе це тепер разило його, непокоїло й мучило (Іван Франко, VI, 1951, 243); Я доволі завчасу почула, що моя врода симпатична, та що я можу вважатись «доброю партією».. Пізніше ставало це мені прикро й важко, а часом просто разило й ображало (Ольга Кобилянська, II, 1956, 322). 3. діал. Уражати, осліплювати (про яскраве світло). Лагідне зеленковате [зеленкувате] світло вдарило Іванові в очі, але не разило їх зовсім (Іван Франко, III, 1950, 137).
