Радувати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Радува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Совѣщаться, держать совѣтъ. Почали радувати про військові речі. К. ЧР. 28. На людей твоїх радують нечестиву раду. К. Псал. 192.

Радувати, -дую, -єш, гл. Радовать. Молодиця смуткує, журиться, ніщо її не радує і не веселить. Стор. II. 183.

Сучасні словники

РА́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Викликати почуття радості. Погомоніти з високим начальством було для Хоми просто-таки втіхою. Особливо його радували зустрічі з Героєм Радянського Союзу гвардії майором Воронцовим (Гончар, III, 1959, 203); Щорс любив верхову їзду і добрих коней. Його радував морозний ранок і якийсь особливий бадьорий ритм, що відчувався в кожному рипінні сідла і в кожному подиху товаришів (Довж., І, 1958, 151); Наші успіхи радують весь радянський народ, як також і друзів наших за кордоном (Тич., III, 1957, 486); // чим. Приносити кому-небудь радість своєю сумлінністю, готовністю щось робити і т. ін. Скромна, тиха Галина.. радує батьків любов’ю до праці (Колг. Укр., 4, 1956, 22). Ра́дувати о́ко (о́чі) див. о́ко1. Радувати, дую, єш, гл. Радовать. Молодиця смуткує, журиться, ніщо її не радує і не веселить. Стор. II. 183.Радувати, ду́ю, єш, гл. Совѣщаться, держать совѣтъ. Почали радувати про військові речі. К. ЧР. 28. На людей твоїх радують нечестиву раду. К. Псал. 192.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання