Відмінності між версіями «Радощ»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 1: Рядок 1:
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
 +
==Див. також==
 +
 +
==Джерела та література==
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
 +
[[Категорія:Слова 2018 року]]
 +
 +
 
'''Радощ, -щі, '''чаще во ''мн. ч. '''''радощі, -щів. '''Радость. Чуб. V. 205. Грин. II. 248. ''Ой привіз же він три радощі в двір: першую радощ зелений жупан, другую радощ золотий пояс, третюю радощ боброву шапку. ''Чуб. III. 294. ''Аж три пари на радощах кумів назбірали. ''Шевч. 103.  
 
'''Радощ, -щі, '''чаще во ''мн. ч. '''''радощі, -щів. '''Радость. Чуб. V. 205. Грин. II. 248. ''Ой привіз же він три радощі в двір: першую радощ зелений жупан, другую радощ золотий пояс, третюю радощ боброву шапку. ''Чуб. III. 294. ''Аж три пари на радощах кумів назбірали. ''Шевч. 103.  
 
[[Категорія:Ра]]
 
[[Категорія:Ра]]

Версія за 21:45, 29 жовтня 2018

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]


Радощ, -щі, чаще во мн. ч. радощі, -щів. Радость. Чуб. V. 205. Грин. II. 248. Ой привіз же він три радощі в двір: першую радощ зелений жупан, другую радощ золотий пояс, третюю радощ боброву шапку. Чуб. III. 294. Аж три пари на радощах кумів назбірали. Шевч. 103. Ра́дощ — за старшими класифікаціями емоцій, представлена як одна з першопочаткових емоцій; за Уорреном, виступає як почуття (сентимент) чи емоційне ставлення; краще розглядається як один з двох полюсів емоції (іншим є сум / смуток), між якими емоційне життя як-би мовити коливається; як Дарвін зазначає, вона схильна виражатися в сміху. Ще одним визначення радості є: радість — це емоційний вираз великого щастя.

Кожна людина почуває потребу в радісних моментах в своєму житті. Проте, якби людина постійно знаходилась в стані радості, вона не змогла б співчувати іншим і неадекватно реагувала на стан оточуючого світу. Усмішка радості на обличчі людини — найсуттєвіший з існуючих немовних сигналів.

Радість, як правило, слідує за особистим успіхом чи процесом творчості, де радість не самоціль. Таким чином це задоволення своїми діями або спільними діями групи людей (перемога улюбленої спортивної команди, перемога бажаного кандидата на виборах і тому подібне). Ця емоція характеризується не тільки власним задоволенням себе, а і схваленням з боку інших осіб.

Оскільки радість може виникати в результаті ослаблення болю, нервової напруги і негативних емоцій, вона здібна викликати ваблення або прив'язанність до об'єкта, який допоміг усунути ту чи іншу негативну емоцію. Джерела У Вікісловнику є сторінка Радість. Вікіцитати містять висловлювання на тему: Радість

   Джеймс Древер. Словник психології — A Dictionary of Psychology by James Drever. Middlesex: Penguin Reference Books, 1952 — 1966.

Посилання

   Радість // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.