Радий

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Радий, -а, -е. Радъ, веселый, довольный. Ввечері було прийде її москаль з роботи, радий та веселий. Левиц. І. 34. Чим хата багата, тим і рада. Чуб. III. 29. Всі вороги раді з того, що нема чумака мого. Чуб. V. 1198. Вада Ганна за пана, та пан не бере. Ном. № 5386. Ум. Раденький, радесенький. Шевч. 2 54. Раденький, що дурненький. Ном. № 12674.

Сучасні словники

РА́ДИЙ, рідше РАД, а, е.

1. Сповнений радості, задоволення з якогось приводу. Вертає він назад у Піски, радий та веселий, що хоч здалека побачив [дівчину] (Панас Мирний, I, 1949, 169); Я такий радий, такий щасливий, що ви всі здорові (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 181); Хлопчик іде зі школи, Радий — одержав п'ять! (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 116); // Який виражає радість, задоволення. — Початок добрий, — сказав я, ляскаючи матроса легенько по спині.. Матрос оглянув нас усіх такими радими очима, ніби ми давали йому гетьманські клейноди при світлі рампи (Юрій Яновський, II, 1958, 54); // кому, чому. Який з радістю зустрічає, приймає кого-небудь, радіє з приводу чогось і т. ін. Свекруха рада Олесі, як рідній дитині, не знає, де її посадити, як пожалувати (Марко Вовчок, I, 1955, 27); — А де ж твій картуз? Лап він за голову, — нема картуза. А йому батько тілько оце новий картуз купив, дак воно страх йому раде було (Борис Грінченко, I, 1963, 448); Ранку рад, садовник кишку тягне (Павло Тичина, I, 1957, 231); // у сполуч. із запереч. част. не. Який виражає незадоволення, досаду, каяття, жаль з приводу чого-небудь. Якубович мені заважав. Я його познайомив з моїми хазяями — і сам не рад (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 430). ♦ Дідько (чорт) йому (їй і т. ін.) радий (рад) — хто-небудь неприємний, небажаний, щось неприємне, небажане. Аж як почалася в Європі війна, Стефан дістав на фабриці пороху таку працю, що їй дідько радий (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 14); У народі мовиться: «Гість жаданий — перший день, бажаний — другий, терпимий — на третій, зайвий — на четвертий, а вже десь на п'ятий чи шостий — стає нестерпним, вже чорт йому рад» (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 316); З радою душею див. душа; Нерада коза на торг, та [її] ведуть див. коза; Радий [чи] нерадий; Рад [чи] не рад — мимоволі, хочеш не хочеш. — Веди старий, зараз мою дівку на службу туди, куди свою водив. Дід рад не рад, бере та й веде бабину дівку в той ліс, що свою був відвів (Українські народні казки, легенди.., 1957, 369); Чим багаті, тим і раді див. багатий.

2. з інфін. Який виражає готовність, бажання, згоду що-небудь зробити. Ти.. все робить для неї рад (Іван Котляревський, I, 1952, 246); «Кого ж би тут?» старий дума І просить поради У наймички. А наймичка До царівни б рада Слать старости (Тарас Шевченко, I, 1951, 317); Кожний із нас пілоту Руку потиснуть рад (Микола Гірник, Друзі.., 1953, 60); Тоня розклала свою сумку-аптечку. — Хлопці, води! Хлопці раді старатись: з баклагами до неї (Андрій Головко, I, 1957, 466); — І за того ж грамофона віддав [Максим] Кондрі найкращу рибу. А той і радий обдурити малого: заграє одну пісеньку та й бере собі рибину. — За більші й двічі грав, — уточнює Максим (Михайло Стельмах, I, 1962, 304);

Радий (рад, рада) [вас] бачити — форма привітання при зустрічі з ким-небудь. Режисер одразу скочив з ліжка й простяг руку. — Дуже радий бачити.. Сідайте, будь ласка, знімайте вашу куртку й почувайте себе вільно (Юрій Яновський, II, 1958, 39).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

.
.
.

Див. також

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 39. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 572. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 39. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 391.

Зовнішні посилання