Рабувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 03:22, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Рабува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Грабить. К. ЧР. 353. Встань, пачкару, годі спати, ідуть турки рабувати; ідуть турки на рабунки, зрабують тя молодого, возьмуть коня вороного. Чуб. V. 10S7. Один розбійник страшний розбивав, лютував, рабував. Гн. II. ИЗ.
