П’яний

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

П’я́ни́й, -а, -е. 1) Пьяный. П’яний, як чіп, як земля, як ніч, як квач, аж валяється, хоч візьми та й викрути, що й стежки не бачить. Ном. № 11740, 11741, 11745, 11755, 11748, 11750, 11754. Буде твоя головка щодень п’яна. Мет. 125. Під п’я́ну руч. Въ пьяномъ видѣ. Сим. 230. 2) П’я́на бараболя. Порода картофеля. МУЕ. І. 101. Ум. П’яненький. Ой учора ізвечора п’яненька була. Грин. III. 273.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

1)Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

П'ЯНИЙ, а, е.

1. Який перебуває у стані сп'яніння; нетверезий. Скільки води не пий, а п'яним не будеш (Номис, 1864, № 11541); Раз П'яний Хрім схотів Переплигнути рів! Упав, і хоть не вбився, А все — калікою протверезився (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 138); Мемет був п'яний. Він хитався на кривих ногах і вимахував руками, його рухи були безглуздими й зайвими (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 401); Він понабивав чарки. Дістав іще з шухляди третю — для Ївги Семенівни. Але вона відмовилась. — Я вже дві чарочки наливки випила. Я вже й так п'яна (Андрій Головко, II, 1957, 558); Жрецький озброєний відділ.. забаву справляє: Кров'ю пролитою п'яні, танцюють вони (Микола Зеров, Вибр., 1966, 177); Дівчина, від щастя й туги п'яна, Виглядає хлопця край села (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 68).

2. Який буває у сп'янілої, нетверезої людини або людини, що перебуває у стані, схожому на сп'яніння. Вона була вже п'яненька, і п'яні сльози текли по жалібно скривленому зморщеному обличчі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 46); Підходжу до вікна... Обгортає зелена, п'яна лінь (Степан Васильченко, II, 1959, 87); З-за рогу несподівано залунав чийсь хрипкий п'яний бас (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 59); П'яними від щастя очима Микола глянув у Надине обличчя (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 77); // Який свідчить про стан сп'яніння (перев. багатьох людей). Урочистий спів дивно лунав серед п'яних викриків, гармидеру та брязкоту (Леся Українка, III, 1952, 561); Після куті і вечері в незвично чистій і добре провітреній казармі не було ані п'яних пісень, ані лайки (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 198); П'яний гамір та зойкіт бурхав у парку цілісіньку ніч (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 48); // Пов'язаний з надмірним уживанням спиртних напоїв. Сухенький та не дуже чепурно наряджений панок стояв проти халабуди і дивився на п'яне гульбище (Панас Мирний, III, 1954, 264); Говорилось стисло в ньому [дописі] про життя в глухій Обухівці.. Про п'янство голови й про п'яний розгул (Андрій Головко, II, 1957, 125). ♦ З п'яних очей див. око; Під п'яну руку (руч) — у стані сп'яніння. Дружину він бив.. під п'яну руку і без злості (Максим Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 303); Або плаче [мати] мовчки, або докоря [батькові]: нащо п'єш.. Давав він їй доброго прочухана, як під п'яну руч (Борис Грінченко, I, 1963, 334).

3. Який викликає сп'яніння; хмільний, п'янкий. Гультяї, свавольники, дармоїди, вони [шляхта] іноді зраджували пана, перебігали до другого, котрий більше викочував їм п'яного трунку (Панас Мирний, II, 1954, 89); Зародивсь і п'яний плід В ароматному віночку: На лозі буяє цвіт (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 59); Він почував, як прокидається в ньому давній митець-музикант, і якась дитяча радість, як п'яне зілля,.. полоскала серце (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 296); // перен. Який викликає стан, схожий на сп'яніння. По землі розливалось тепло і наливало Василинину душу молодими першими любощами, як п'яними пахощами васильків та м'яти (Нечуй-Левицький, II, 1956, 36); Південь почувався в бадьорому й п'яному подихові вулиць (Юрій Яновський, II, 1958, 119); П'яний запах відталої землі налився в кімнату (Максим Горький, Дитинство, 1947, 168). ♦ П'яний хліб — зерно, просочене отруйними речовинами — продуктами життєдіяльності особливих грибків; його споживання спричиняє отруєння, подібне до сп'яніння.

2)Офіційний сайт української мови

Синоніми до слова П'ЯНИЙ: нетверезий, жм. напитий, зн. налиганий, (трохи) підпилий, підпитий, захмелений, (дуже) п'яний, як ніч ; (від щастя) сп'янілий, одурілий; (трунок) хмільний, п'янкий; пор. П'ЯНИЦЯ.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання