Відмінності між версіями «Піт»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 31: Рядок 31:
  
 
[[Категорія:Пі]]
 
[[Категорія:Пі]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 
 
[[Категорія:Слова 2024 року]]
 
[[Категорія:Слова 2024 року]]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет права та міжнародних відносин]]

Поточна версія на 17:38, 23 квітня 2024

Піт, по́ту, м. Потъ. Піт проймає. Циганський піт. Дрожь. Трусилось тіло, його циганський піт проймав. Греб. 358.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПІТ, поту, чол. Прозора рідина, яка виділяється назовні особливими підшкірними залозами.

Приклади:

На білому лобі блищали краплі холодного поту,.. груди ходором ходили, — так ходять вони, коли чоловікові нестає чим дихати (Панас Мирний, III, 1954, 279); Від онуч, розкладених на соломі, доносився неприємний запах поту (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 119).

♦ Вганяти (ввігнати) в піт див. вганяти 1; До десятого (сьомого) поту див. десятий; Заливатися (залитися, заллятися) потом див. заливатися; Кров'ю і (й, та) потом — важкими зусиллями, боями і т. ін. [Кіндрат Антонович:] То цебто я мушу віддати те, що кров'ю та потом увесь вік здобував? (Марко Кропивницький, II, 1958, 302); [Тірца:] Чи се ж не та земля, що здобували для нас батьки своєю крів'ю [кров'ю] й потом? (Леся Українка, II, 1951, 160); [Лити] кривавий піт — зазнавати повного виснаження від напруженої, непосильної роботи, титанічних зусиль. Нам казали: «Все неси... Все віддай на вжиток люду, Що, ллючи кривавий піт, Не жалів для тебе труду, Згодував тебе на світ...» (Павло Грабовський, I, 1959, 397); — Всі [закони] проти мужика.. Хто йому коли добре слово за його кривавий піт, за його хліб і сіль промовив? (Михайло Стельмах, I, 1962, 340); Піт проймав — про стан потіння від напруженої і тривалої праці, від сорому, неприємної думки і т. ін. — Сісти лишень тут і собі та відпочити, — промовив голосно Пилинко. — Здорово ухоркався, аж піт проймає, сяду та перепочину (Панас Мирний, IV, 1955, 301); — Почали ми його [непритомного] знову теребити. Аж уже й піт нас проймає (Гнат Хоткевич, I, 1966, 168); Сім потів (сьомий піт) зійде з кого — хтось витратить дуже багато сил, енергії і т. ін. — Чогось допроситися можна [з землі], але не сьомий, а двадцять сьомий піт зійде з тебе (Михайло Стельмах, I, 1962, 142); — Нашого [прикажчика] тут поки вламаєш, сім потів з тебе вийде (Олесь Гончар, I, 1959, 32); У піт кидати (кинути, вдарити і т. ін.), перев. безос. — потіти від напруженої і довготривалої праці, від сорому, неприємної думки і т. ін. Панові слова аж у піт кинули сіромашного Дейнеку (Спиридон Добровольський, Олов'яні солдатики, 1961, 8); — Ти, мабуть, втомився. Поїж трохи. Бач, як тебе в піт кинуло! (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 38); [Рябина:] Так ось воно як! Аж в піт мене вдарило (Іван Франко, IX, 1952, 82); У поті чола — докладаючи багато зусиль; напружено; віддаючи всі сили. Микола з Андрієм трудились у поті чола, забувши й про вечерю (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 208); Франко оддає своє серце і всі свої симпатії тим, хто «в поті чола» добуває хліб не тільки собі, але й другим, тим, що самі не роблять (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 37); Циганський піт проймає (охоплює і т. ін.) — стає холодно кому-небудь, лихоманить когось. Нечипір проспав свій хміль, а тепер як розглядів, у якій він кунпанії [компанії] опинився, так і увесь хміль пропав і стало його трусити, мов на лихорадку, а циганський піт так і проньма [проймає]... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 107); Їй і радісно, і страшно,.. і холодно від шипучого посвисту санчат. — Зосю, циганський піт не проймає тебе? — гукають подруги (Михайло Стельмах, I, 1962, 52).

Ілюстрації

Піт 1.jpg Піт 2.jpg Піт 3.jpg Піт 4.jpg

Медіа


Джерела та література

Зовнішні посилання