Під’ядлівчак

[[Файл:|праворуч|x300px|thumb|]]

Словник Грінченка

Під’ядлівчак, -ка, м. Пт. Sitta euroраеа, поползень. Вх. Лем. 449.

Сучасні словники

Повзик звичайний, смовзик (Sitta europaea L.), птах ряду горобцеподібних. Живе в помірних широтах Європи та Азії, в Ірландії відсутній. В Україні осілий птах, зустрічається на Поліссі, в Лісостепу й у Карпатах. Найбільш чисельний та найбільш розповсюджений вид повзиків.

Зустрічається в листопадних лісах та паркових насадженнях, гніздується в старих деревах. Живиться комахами, насінням та горіхами. Здатен розбивати дзьобом міцні горіхи, попередньо закріпивши їх у розщелині дерева.

Як і інші види повзиків, здатен пересуватися по стовбуру дерева згори донизу, на противагу деяким іншим птахам, наприклад, дятлам, які можуть пересуватися лише вгору. Часто прилітає до годівниць, де поводиться дуже агресивно, відганяючи птахів інших видів.

Довжина тіла звичайного повзика сягає 14 см. Птах має типову для роду велику голову, короткий хвіст та міцний дзьоб і ноги. Забарвлення верху тіла – синьо-сіре, з чорною смугою біля ока. В азіатського та північноєвропейського підвидів (S. e. asiatica та S. e. europaea відповідно) нижня частина тіла біла окрім каштанового забарвлення в районі анального отвору. Західноєвропейський підвид S. e. caesia має зазвичай червонувате забарвлення нижньої частини. Молоді птахи мають блідіше забарвлення, ніж дорослі.

Гніздо будують в дуплах або розщелинах дерев. Вимощують його корою або травою. Можуть звужувати отвір дупла, будуючи стіну з мулу. Відкладають 5—8 білих з червоними цятками яєць.

Повзик – дуже галасливий птах. Спів – часто повторюване туі-туі-туі.

Додаткова інформація

Його часто можна побачити в парку або в лісі і важко не помітити. Він примушує звернути на себе увагу своєю вправністю та сміливістю. Повзик постійно пересувається по стовбуру в усіх напрямках, при чому може бігати навіть головою донизу.Що стосується його сміливості, то здається, він нехтує можливою небезпекою. Повзик спокійно може бігти доріжкою всього в двох метрах від крокуючої людини і дозволяє стояти біля дерева, стовбур якого він досліджує.Дивлячись на повзика, важко зберігати байдужість. А талант та майстерність цих птахів із улаштування «дому» варті захоплення. На початку квітня я знайшла дупло, зручне для зйомки: дерево знаходилося на березі річечки, а пара птахів уже працювала там. Гніздуючись, птахи можуть зайняти як природне дупло, так і зроблене дятлом. Будь-які непридатні дупла вони зможуть приладнати до своїх розмірів, замазуючи отвір глиною. Птах активно працює, постійно приносить невеликий шматочок глини в дзьобі і «штукатурить» ним краї до тих пір, поки отвір не звузиться до потрібного діаметра – в середньому до 35 мм.По сусідству будували свої гнізда кілька пар дроздів-горобинників, шпаків, пара щигликів, але повзики були в епіцентрі подій. Таке чудове дупло не могло не зацікавити інших птахів, які потребували житло. За моїми спостереженнями, до нього підлітали блакитна синиця, шпаки, хатній та польовий горобець. Як тільки хтось насмілювався присісти на гілочку біля дупла, а то і зазирнути всередину, одразу ж з’являвся хазяїн і вмить проганяв непроханого гостя – навіть шпака.Завдяки засохлій глині стінка навколо отвору стає дуже міцною. Вона тепер може витримати сильний тиск. Таке укріплення робить дупло повзика практично фортецею. Адже незважаючи на ілюзорну захищеність, птахи, які гніздяться в дуплах, підвладні великому ризику. Небезпекою для них є куниці, білки. Значущий відсоток виводків і дорослих птахів (як правило, самиць) деяких видів мухоловок виявляються легкою здобиччю для сонь. Для повзика подібні випадки не описані. Цікаво, що зозуля може підкидати свої яйця навіть в дупла ластівок і синиць, але схожі випадки стосовно повзика також не були описані.Коли глиняна стінка майже готова, птахи починають носити підстилку. У гнізді повзика немає пір’я, шерсті. На дно поміщаються великі шматочки грубого матеріалу, наприклад, гниличок. А основна підстилка є подушкою зі шматків кори. Перевага надається сосновій, але також застосовується і березова. «Моїм» повзикам доводилось далеко літати за сосновою корою, а березову вони використовували рідко, хоча купа березових колод лежала в 30 метрах від гнізда.Принесена кора старанно викладається, причому пухкими, а не щільними шарами. Коли самиця залишає дупло, вона закриває яйця або пташенят корою. Завдяки цьому зберігається тепло. Можу припустити, що перевага сосновій корі надається через більш яскраво виражені бактерицидні властивості.

Синоніми

1. Absinthium spicatum (Wulfen ex Jacq.) Baumg.

2. Artemisia affinis Hassk.

3. Artemisia coarctata Forselles

4. Artemisia javanica Pamp.

5. Artemisia officinalis Gaterau

6. Artemisia opulenta Pamp.

7. Artemisia samamisica Bess.

8. Artemisia superba Pampan.

Ілюстрації

Джерела та література

• Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с.