Відмінності між версіями «Під’ядлівчак»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Медіа)
Рядок 4: Рядок 4:
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
 +
'''Повзик звичайний''', смовзик (Sitta europaea L.), птах ряду горобцеподібних. Живе в помірних широтах Європи та Азії, в Ірландії відсутній. В Україні осілий птах, зустрічається на Поліссі, в Лісостепу й у Карпатах. Найбільш чисельний та найбільш розповсюджений вид повзиків.
  
1. ''«... І димить чорнобиль, ''
+
Зустрічається в листопадних лісах та паркових насадженнях, гніздується в старих деревах. Живиться комахами, насінням та горіхами. Здатен розбивати дзьобом міцні горіхи, попередньо закріпивши їх у розщелині дерева.
''За ким запалає... ''
+
''І «Вічную пам’ять» ''
+
''Божий птах співає...» ''
+
(Степан Руданський: «Над могилою» 25 серпня 1857 р.)
+
:Серед народних назв рослини є такі: віниччя біле, чорнобіль, білник, нехвороща, чорнобиль та багато інших. На перший погляд суперечливі, насправді назви передають особливості зовнішнього виду цього багаторічника, у якого стебло фіолетового чи бурого відтінку,заввишки до 100-150 см, листки зверху темно-зелені, а зісподу – світлі, отож чорнобиль – чорно-біле зілля, чорна билина. Квіткові кошики численні, дрібні, від жовтих до червонясто-коричневих, зібрані у довгі й густі волоті. Росте полин звичайний серед чагарників, у ярах, по берегах річок, у садах і городах, на засмічених місцях, пустищах по всій Україні. Латинська назва рослини Artemisia vulgaris L., вона містить ефірну олію, через що рослина має бальзамічний запах, слизисті та смолисті речовини, інулін, сліди алкалоїдів, дубильні речовини, а в зелених листках і молодих стеблах – провітамін А (до 12 мг %), вітаміни В1, В2, С(до 175 мг %). Ця рослина споконвіку відома людям як харчова та лікарська. Молоде листя використовують для приготування салатів, борщу, а висушені листки і бутони використовують як приправи до м’ясних страв, маринадів тощо . Про цілющі властивості полину звичайного знали древні лікарі – Гіппократ, Пліній, Діоскорид. Найширше листя і корені використовувалися при різних жіночих захворюваннях, зокрема для стимуляції пологів. Чорнобильник має заспокійливі властивості, він застосовувався при захворюваннях, що супроводжуються збудженням, у тому числі при епілепсії. Сушать траву у затінку, а корені підвішеними, потім сировину подрібнюють на порошок і зберігають без доступу світла. Трава полину звичайного входить до складу збору за прописом Здренка, а також до зборів, що застосовуються в гінекології. Використовують чорнобильник у медицині країн Західної Європи, в гомеопатії, традиційній китайській медицині, зокрема при голкотерапії та для наповнення сигарет, що використовуються для точкового припалювання.
+
  
 +
Як і інші види повзиків, здатен пересуватися по стовбуру дерева згори донизу, на противагу деяким іншим птахам, наприклад, дятлам, які можуть пересуватися лише вгору. Часто прилітає до годівниць, де поводиться дуже агресивно, відганяючи птахів інших видів.
  
 +
Довжина тіла звичайного повзика сягає 14 см. Птах має типову для роду велику голову, короткий хвіст та міцний дзьоб і ноги. Забарвлення верху тіла – синьо-сіре, з чорною смугою біля ока. В азіатського та північноєвропейського підвидів (S. e. asiatica та S. e. europaea відповідно) нижня частина тіла біла окрім каштанового забарвлення в районі анального отвору. Західноєвропейський підвид S. e. caesia має зазвичай червонувате забарвлення нижньої частини. Молоді птахи мають блідіше забарвлення, ніж дорослі.
  
==Історична довідка==
+
Гніздо будують в дуплах або розщелинах дерев. Вимощують його корою або травою. Можуть звужувати отвір дупла, будуючи стіну з мулу. Відкладають 5—8 білих з червоними цятками яєць.
  
Про лікувальні властивості полину гіркого згадував Гіппократ у своїх працях. Більш розгорнуту характеристику надав Авіценна у «Каноні лікарської науки».
+
Повзик – дуже галасливий птах. Спів – часто повторюване туі-туі-туі.
  
У середньовічному трактаті Одо з Мена відзначається здатність полину зміцнювати шлунок, полегшувати місячні, знімати біль у шлунку та проганяти глистів.
 
  
П. Седір у «Ботанічному словнику» рекомендує пити настій полину гіркого при лихоманці, запаленні печінки та селезінки, при слабкому травленні та глистах. Він же пропонує робити ванночки для ніг, щоб зняти втому.
 
  
У XIX–XX столітті спиртову настоянку полину гіркого застосовували при багатьох захворюваннях. Вона отримала назву «абсент» завдяки високому вмісту в полину сесквітерпенового актону абсинтіну. Полин гіркий додають в елітні вермути, щоб поліпшити або викликати апетит, прискорити перетравлювання їжі.
 
  
 
==Додаткова інформація==
 
==Додаткова інформація==
  
===Біологічні особливості===
+
Його часто можна побачити в парку або в лісі і важко не помітити. Він примушує звернути на себе увагу своєю вправністю та сміливістю. Повзик постійно пересувається по стовбуру в усіх напрямках, при чому може бігати навіть головою донизу.
Багаторічні стрижнекореневі. Розмножується переважно насінням. Одна рослина може утворити до 150 тис. сім'янок, які добре проростають з поверхні ґрунту або з незначної глибини. Розмножується також частинами кореневища. Полин звичайний має пристосування до захисту від надмірного нагрівання і випаровування: опівдні, коли сонце найдужче припікає, його листки повертаються до сонця нижнім, повстистим боком, який добре відбиває надлишок світла.
+
Що стосується його сміливості, то здається, він нехтує можливою небезпекою. Повзик спокійно може бігти доріжкою всього в двох метрах від крокуючої людини і дозволяє стояти біля дерева, стовбур якого він досліджує.
 
+
Дивлячись на повзика, важко зберігати байдужість. А талант та майстерність цих птахів із улаштування «дому» варті захоплення. На початку квітня я знайшла дупло, зручне для зйомки: дерево знаходилося на березі річечки, а пара птахів уже працювала там. Гніздуючись, птахи можуть зайняти як природне дупло, так і зроблене дятлом. Будь-які непридатні дупла вони зможуть приладнати до своїх розмірів, замазуючи отвір глиною. Птах активно працює, постійно приносить невеликий шматочок глини в дзьобі і «штукатурить» ним краї до тих пір, поки отвір не звузиться до потрібного діаметра – в середньому до 35 мм.По сусідству будували свої гнізда кілька пар дроздів-горобинників, шпаків, пара щигликів, але повзики були в епіцентрі подій. Таке чудове дупло не могло не зацікавити інших птахів, які потребували житло. За моїми спостереженнями, до нього підлітали блакитна синиця, шпаки, хатній та польовий горобець. Як тільки хтось насмілювався присісти на гілочку біля дупла, а то і зазирнути всередину, одразу ж з’являвся хазяїн і вмить проганяв непроханого гостя – навіть шпака.
===Поширення===
+
Завдяки засохлій глині стінка навколо отвору стає дуже міцною. Вона тепер може витримати сильний тиск. Таке укріплення робить дупло повзика практично фортецею. Адже незважаючи на ілюзорну захищеність, птахи, які гніздяться в дуплах, підвладні великому ризику. Небезпекою для них є куниці, білки. Значущий відсоток виводків і дорослих птахів (як правило, самиць) деяких видів мухоловок виявляються легкою здобиччю для сонь. Для повзика подібні випадки не описані. Цікаво, що зозуля може підкидати свої яйця навіть в дупла ластівок і синиць, але схожі випадки стосовно повзика також не були описані.
Поширений на всій території України, росте на полях, у садах, на городах, луках і пасовищах, у засмічених місцях, по берегах річок і водойм, у великій кількості на зволожених грунтах.
+
Коли глиняна стінка майже готова, птахи починають носити підстилку. У гнізді повзика немає пір’я, шерсті. На дно поміщаються великі шматочки грубого матеріалу, наприклад, гниличок. А основна підстилка є подушкою зі шматків кори. Перевага надається сосновій, але також застосовується і березова. «Моїм» повзикам доводилось далеко літати за сосновою корою, а березову вони використовували рідко, хоча купа березових колод лежала в 30 метрах від гнізда.
 
+
Принесена кора старанно викладається, причому пухкими, а не щільними шарами. Коли самиця залишає дупло, вона закриває яйця або пташенят корою. Завдяки цьому зберігається тепло. Можу припустити, що перевага сосновій корі надається через більш яскраво виражені бактерицидні властивості.
===Заходи боротьби===
+
У посівах стає злісним бур'яном, основним засобом боротьби з яким є додержання правил агротехніки. Ретельний обробіток ґрунту з різноглибинним підрізуванням коренів, які містять багато пластичних речовин; знищення бур'янів на посівах сільськогосподарських культур і необроблюваних землях.
+
  
 
==Синоніми==
 
==Синоніми==
Рядок 66: Рядок 59:
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 
*  Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с.
 
*  Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с.
==Зовнішні посилання==
+
 
* https://liktravy.ua/useful/encyclopedia-of-herbs/polynu-girkogo-trava
+
* https://agroscience.com.ua/herba/polin-zvichayniy-artemisia-vulgaris-l-ta-polin-girkiy-artemisia-absinthium-l
+
 
[[Категорія:Пі]]
 
[[Категорія:Пі]]
 
[[Категорія: Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 
[[Категорія: Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]

Версія за 20:53, 30 листопада 2019

[[Файл:|праворуч|x300px|thumb|]]

Словник Грінченка

Під’ядлівчак, -ка, м. Пт. Sitta euroраеа, поползень. Вх. Лем. 449.

Сучасні словники

Повзик звичайний, смовзик (Sitta europaea L.), птах ряду горобцеподібних. Живе в помірних широтах Європи та Азії, в Ірландії відсутній. В Україні осілий птах, зустрічається на Поліссі, в Лісостепу й у Карпатах. Найбільш чисельний та найбільш розповсюджений вид повзиків.

Зустрічається в листопадних лісах та паркових насадженнях, гніздується в старих деревах. Живиться комахами, насінням та горіхами. Здатен розбивати дзьобом міцні горіхи, попередньо закріпивши їх у розщелині дерева.

Як і інші види повзиків, здатен пересуватися по стовбуру дерева згори донизу, на противагу деяким іншим птахам, наприклад, дятлам, які можуть пересуватися лише вгору. Часто прилітає до годівниць, де поводиться дуже агресивно, відганяючи птахів інших видів.

Довжина тіла звичайного повзика сягає 14 см. Птах має типову для роду велику голову, короткий хвіст та міцний дзьоб і ноги. Забарвлення верху тіла – синьо-сіре, з чорною смугою біля ока. В азіатського та північноєвропейського підвидів (S. e. asiatica та S. e. europaea відповідно) нижня частина тіла біла окрім каштанового забарвлення в районі анального отвору. Західноєвропейський підвид S. e. caesia має зазвичай червонувате забарвлення нижньої частини. Молоді птахи мають блідіше забарвлення, ніж дорослі.

Гніздо будують в дуплах або розщелинах дерев. Вимощують його корою або травою. Можуть звужувати отвір дупла, будуючи стіну з мулу. Відкладають 5—8 білих з червоними цятками яєць.

Повзик – дуже галасливий птах. Спів – часто повторюване туі-туі-туі.



Додаткова інформація

Його часто можна побачити в парку або в лісі і важко не помітити. Він примушує звернути на себе увагу своєю вправністю та сміливістю. Повзик постійно пересувається по стовбуру в усіх напрямках, при чому може бігати навіть головою донизу.

Що стосується його сміливості, то здається, він нехтує можливою небезпекою. Повзик спокійно може бігти доріжкою всього в двох метрах від крокуючої людини і дозволяє стояти біля дерева, стовбур якого він досліджує.
Дивлячись на повзика, важко зберігати байдужість. А талант та майстерність цих птахів із улаштування «дому» варті захоплення. На початку квітня я знайшла дупло, зручне для зйомки: дерево знаходилося на березі річечки, а пара птахів уже працювала там. Гніздуючись, птахи можуть зайняти як природне дупло, так і зроблене дятлом. Будь-які непридатні дупла вони зможуть приладнати до своїх розмірів, замазуючи отвір глиною. Птах активно працює, постійно приносить невеликий шматочок глини в дзьобі і «штукатурить» ним краї до тих пір, поки отвір не звузиться до потрібного діаметра – в середньому до 35 мм.По сусідству будували свої гнізда кілька пар дроздів-горобинників, шпаків, пара щигликів, але повзики були в епіцентрі подій. Таке чудове дупло не могло не зацікавити інших птахів, які потребували житло. За моїми спостереженнями, до нього підлітали блакитна синиця, шпаки, хатній та польовий горобець. Як тільки хтось насмілювався присісти на гілочку біля дупла, а то і зазирнути всередину, одразу ж з’являвся хазяїн і вмить проганяв непроханого гостя – навіть шпака.
Завдяки засохлій глині стінка навколо отвору стає дуже міцною. Вона тепер може витримати сильний тиск. Таке укріплення робить дупло повзика практично фортецею. Адже незважаючи на ілюзорну захищеність, птахи, які гніздяться в дуплах, підвладні великому ризику. Небезпекою для них є куниці, білки. Значущий відсоток виводків і дорослих птахів (як правило, самиць) деяких видів мухоловок виявляються легкою здобиччю для сонь. Для повзика подібні випадки не описані. Цікаво, що зозуля може підкидати свої яйця навіть в дупла ластівок і синиць, але схожі випадки стосовно повзика також не були описані.
Коли глиняна стінка майже готова, птахи починають носити підстилку. У гнізді повзика немає пір’я, шерсті. На дно поміщаються великі шматочки грубого матеріалу, наприклад, гниличок. А основна підстилка є подушкою зі шматків кори. Перевага надається сосновій, але також застосовується і березова. «Моїм» повзикам доводилось далеко літати за сосновою корою, а березову вони використовували рідко, хоча купа березових колод лежала в 30 метрах від гнізда.

Принесена кора старанно викладається, причому пухкими, а не щільними шарами. Коли самиця залишає дупло, вона закриває яйця або пташенят корою. Завдяки цьому зберігається тепло. Можу припустити, що перевага сосновій корі надається через більш яскраво виражені бактерицидні властивості.

Синоніми

1. Absinthium spicatum (Wulfen ex Jacq.) Baumg.

2. Artemisia affinis Hassk.

3. Artemisia coarctata Forselles

4. Artemisia javanica Pamp.

5. Artemisia officinalis Gaterau

6. Artemisia opulenta Pamp.

7. Artemisia samamisica Bess.

8. Artemisia superba Pampan.

Ілюстрації

ArtemisiaVulgaris.jpg Polin zvichayniy 5.jpg Polinobiknovennayachernobilniklechebniep E3E6C625.jpg

Медіа

Джерела та література

  • Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с.