Відмінності між версіями «Підсмажувати»
(Створена сторінка: '''Підсмажувати, -жую, -єш, '''сов. в. '''підсмажити, -жу, -жиш, '''''гл. ''Поджаривать, поджарить. ''В...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Підсмажувати, -жую, -єш, '''сов. в. '''підсмажити, -жу, -жиш, '''''гл. ''Поджаривать, поджарить. ''Вона ''(той перець) ''підсмажила та й положила в горілку. ''Г. Барв. 425. | '''Підсмажувати, -жую, -єш, '''сов. в. '''підсмажити, -жу, -жиш, '''''гл. ''Поджаривать, поджарить. ''Вона ''(той перець) ''підсмажила та й положила в горілку. ''Г. Барв. 425. | ||
| + | 1. Готувати їжу (м'ясо, рибу і т. ін.) перев. із жиром на вогні, на жару без використання води; жарити. Міщанки підсмажують на сковородах рибу під пекучим сонцем (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 356); В кухні горить огонь, варять і смажать (Іван Франко, VII, 1951, 133); — Моя [дружина] ще до війни кожного ранку грінки на свинячому смальцеві підсмажувала (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 465); Монголи пасли коней, підсмажували на багатті свіже кінське м'ясо (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 394); | ||
| + | // Тримаючи на вогні, на жару, добре пропікати (насіння, горіхи і т. ін.); | ||
| + | // розм. Підпікати кого-небудь на вогні, на жару. — Не дуже лишень давай волю язикові, бо як почув Яремка, то й за це посмажить нас на вишкварки.. — Смажив вже він козаків на вишкварки.., — обізвався Супрун (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 131); * У порівняннях. Сам [пан] високий, носатий та сухий, неначе хто його три дні на сковороді смажив (Нечуй-Левицький, III, 1956, 260). | ||
| + | 2. перех. і неперех., розм. Сильно гріти, припікати (про сонце); пекти, палити. Коло плугів працює веселий народ. Сонце смажить радісні обличчя (Юрій Яновський, II, 1958, 166); Над нами висіло безхмарне небо. Безжально смажило сонце (Василь Минко, Повна чаша, 1950, 37); | ||
| + | // Робити сухим, пошерхлим (губи, обличчя і т. ін.). Холод пройняв все її тіло, тоді як зітхання гаряче-гаряче так і смаже [смажить] уста, так і суше [сушить] у роті (Панас Мирний, I, 1954, 311). | ||
| + | ♦ Голову смажити, рідко — те саме, що Голову ламати (див. голова). І спати полягали, і поснули усі, а я все смажу собі голову: де я тії очі іскристі бачив? (Марко Вовчок, VI, 1956, 330). | ||
[[Категорія:Пі]] | [[Категорія:Пі]] | ||
Поточна версія на 15:22, 7 грудня 2018
Підсмажувати, -жую, -єш, сов. в. підсмажити, -жу, -жиш, гл. Поджаривать, поджарить. Вона (той перець) підсмажила та й положила в горілку. Г. Барв. 425. 1. Готувати їжу (м'ясо, рибу і т. ін.) перев. із жиром на вогні, на жару без використання води; жарити. Міщанки підсмажують на сковородах рибу під пекучим сонцем (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 356); В кухні горить огонь, варять і смажать (Іван Франко, VII, 1951, 133); — Моя [дружина] ще до війни кожного ранку грінки на свинячому смальцеві підсмажувала (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 465); Монголи пасли коней, підсмажували на багатті свіже кінське м'ясо (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 394); // Тримаючи на вогні, на жару, добре пропікати (насіння, горіхи і т. ін.); // розм. Підпікати кого-небудь на вогні, на жару. — Не дуже лишень давай волю язикові, бо як почув Яремка, то й за це посмажить нас на вишкварки.. — Смажив вже він козаків на вишкварки.., — обізвався Супрун (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 131); * У порівняннях. Сам [пан] високий, носатий та сухий, неначе хто його три дні на сковороді смажив (Нечуй-Левицький, III, 1956, 260). 2. перех. і неперех., розм. Сильно гріти, припікати (про сонце); пекти, палити. Коло плугів працює веселий народ. Сонце смажить радісні обличчя (Юрій Яновський, II, 1958, 166); Над нами висіло безхмарне небо. Безжально смажило сонце (Василь Минко, Повна чаша, 1950, 37); // Робити сухим, пошерхлим (губи, обличчя і т. ін.). Холод пройняв все її тіло, тоді як зітхання гаряче-гаряче так і смаже [смажить] уста, так і суше [сушить] у роті (Панас Мирний, I, 1954, 311). ♦ Голову смажити, рідко — те саме, що Голову ламати (див. голова). І спати полягали, і поснули усі, а я все смажу собі голову: де я тії очі іскристі бачив? (Марко Вовчок, VI, 1956, 330).
