Відмінності між версіями «Підписати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 4: Рядок 4:
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
ПІДПИСУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДПИСАТИ, ишу, ишеш, док., перех.
 +
 +
1. Ставити підпис на знак потвердження, засвідчення чого-небудь. [Демко:] Він давав мені.. підписувать якісь бумаги (Марко Кропивницький, II, 1958, 232); — Хай наш приговор підписують і комітетчики, і громада, і староста, як законна власть (Михайло Стельмах, I, 1962, 626); Через півроку вийшло, що панич їм огороди дарує, аби тільки підписали викуп (Панас Мирний, IV, 1955, 239); Голова колгоспу з задоволенням підписав написане, поставив печатку, і лист того ж дня пішов до редакції (Василь Минко, Повна чаша, 1950, 157);
 +
//  Укладати договір, угоду і т. ін., скріплюючи їх підписом, підписами. Артілі підписали між собою договір на соціалістичне змагання... (Остап Вишня, I, 1956, 411); — Але я підписав контракт з руськими на два роки.., — сказав він твердо (Петро Панч, Синів.., 1959, 9).
 +
 +
2. Писати текст, залишати напис на чому-небудь, під чимсь як пояснення. Було як намалює [маляр] що-небудь та підпише — бо й письменний був собі — що се не кавун, а слива, так таки точнісінька слива (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 5); [Верба:] Подивіться, як я намалював ланкову Ганну Корж. [Ковшик:] Добре.. Тільки підпишіть, — колгоспниця, яка більше спить, ніж робить (Олександр Корнійчук, II, 1955, 230).
 +
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  

Версія за 11:12, 22 листопада 2018

Підписати, -ся. См. Підписувати, -ся.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ПІДПИСУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДПИСАТИ, ишу, ишеш, док., перех.

1. Ставити підпис на знак потвердження, засвідчення чого-небудь. [Демко:] Він давав мені.. підписувать якісь бумаги (Марко Кропивницький, II, 1958, 232); — Хай наш приговор підписують і комітетчики, і громада, і староста, як законна власть (Михайло Стельмах, I, 1962, 626); Через півроку вийшло, що панич їм огороди дарує, аби тільки підписали викуп (Панас Мирний, IV, 1955, 239); Голова колгоспу з задоволенням підписав написане, поставив печатку, і лист того ж дня пішов до редакції (Василь Минко, Повна чаша, 1950, 157); // Укладати договір, угоду і т. ін., скріплюючи їх підписом, підписами. Артілі підписали між собою договір на соціалістичне змагання... (Остап Вишня, I, 1956, 411); — Але я підписав контракт з руськими на два роки.., — сказав він твердо (Петро Панч, Синів.., 1959, 9).

2. Писати текст, залишати напис на чому-небудь, під чимсь як пояснення. Було як намалює [маляр] що-небудь та підпише — бо й письменний був собі — що се не кавун, а слива, так таки точнісінька слива (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 5); [Верба:] Подивіться, як я намалював ланкову Ганну Корж. [Ковшик:] Добре.. Тільки підпишіть, — колгоспниця, яка більше спить, ніж робить (Олександр Корнійчук, II, 1955, 230).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання