Відмінності між версіями «Підбурити»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 9: Рядок 9:
 
[[Файл:Підбурювати.jpg|міні|ліворуч]]
 
[[Файл:Підбурювати.jpg|міні|ліворуч]]
 
[[Файл:Підбурювати1.jpg|міні|без]]
 
[[Файл:Підбурювати1.jpg|міні|без]]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософськийй факультет]]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Поточна версія на 02:17, 15 квітня 2024

Підбурити, -ся. См. Підбурювати, -ся.

  1. Розмовами спонукати кого-небудь до якихось дій, вчинків. Товариші.. почали всім розказувати про Денисові заміри та підбурювати людей, щоб не поступалися тією землею (Борис Грінченко, II, 1963, 351); — У волості скажи, кому слід, щоб цього баламуту мотузками скрутили, бо він.. проти закону неподібні слова говорив і людей підбурював (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 55); Вона рознюхає, хто підбурив жінок, і сама без коменданта покарає непокірних (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 196);
  2. Викликаючи протест, незадоволення, настроювати когось проти кого-, чого-небудь.
  3. Підсилювати, стимулювати яку-небудь дію, якийсь вчинок
  4. Викликати в кого-небудь бажання виконати яку-небудь дію, заохочувати до якогось вчинку.

Зображення

Підбурювати.jpg
Підбурювати1.jpg