Пухир

Пухир, -ра, пухи́рь, -ря́, м. 1) Волдырь. Як линула окропом на руку, так он які пухирі понабігали. Харьк. г. 2) Пузырь. 3) Мочевой пузырь. НВолын. у. Пухи́р (лат. bulla) — порожнинне утворення епідермісу, наповнений рідиною кулястий виступ на поверхні шкіри або слизової оболонки, що виникає як окремий симптом при опіках, потертості або при деяких захворюваннях[1], таких як гострі дерматити. У медичній практиці часто називають цей елемент «буллою».

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПУХИР, я, чол.

1. Наповнений рідиною кулястий виступ на поверхні шкіри або слизових оболонок, що виникає при опіках, потертості та при деяких захворюваннях. Парубок показав долоні. Вони були такі порепані та в пухирях (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 4); Одежа на них пообгоріла, взуття попеклося, на руках знялися пухирі (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 401); Клята кропива немилосердно жалила руки, і вони взялися пекучими пухирями (Олесь Донченко, II, 1956, 521); На тілі дитини.. з'являються окремі червоні округлі плями; на них внаслідок відшаровування епідермісу дуже швидко утворюється характерний пухир (Хвороби дитячого віку, 1955, 39); * Образно. Розмашистим кроком хлопець виходить на околицю Дрогобича. Капелюх на потилиці,.. вузькі, з пухирями на колінах, штани, босий (Петро Колесник, Терен.., 1959, 35); * У порівняннях. — А ти розкажи. Полегшає. Горе, як пухир: розріж — і минеться, — тепло відгукнувся Омелько (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 87).

2. Те саме, що пузир 1. Казан запарував, на воді бульбилась темно-іржава піна. З одного боку заплигали прозорі гарячі пухирі (Юрій Збанацький, Над Десною, 1951, 31); Серед озера — плеса, де скидаються щуки, «як ночви», де пускають пухирі золотаві карасі (Остап Вишня, Весна.., 1949, 137); * У порівняннях. Дирижабль сплив угору, як великий білий пухир (Микола Трублаїні, Хатина.., 1934, 16).

3. Те саме, що міхур 1. Одно-однісіньке зеренце шроту попало.. в нутро, але не прошибло пухиря; риба дуріла з болю, але не швидко мусила подохнути (Іван Франко, III, 1950, 12); Він мовчки розшморгнув жовту, з свинячого пухиря калитку (Михайло Стельмах, I, 1962, 321); Він саме лікувався від каменів у жовчному пухирі на невеличкому курорті (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 594); * У порівняннях. Його вражений гонор роздувався, наче пухир глибоководної риби, яку витягли на поверхню (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 110). Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації