Пустота
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:38, 17 жовтня 2018; Tvzhytnyk.fpmv18 (обговорення • внесок)
Пусто́та, -ти, ж. 1) Шалость, проказы. Ото вже пустоти робе. Черк. у. 2) соб. Шалуны. Дожидають мої голуб’ята. Оце як побачуть, з ніг мене звалять, тая пустота. МВ. (О. 1862. І. 82). Пустує цілий день моя оця пустота.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
