Пузирь

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:14, 1 листопада 2015; Vsnuzhdova.is15 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Пузи́рь, -ря́, м. Пузырь.

Сучаснні словники

ПУЗИР, я, чол.

1. Кулька, наповнена повітрям або газом, що виникає в рідині або рідкій масі чого-небудь. Мама не слухала — пускала крізь зуби пузирі й щось неіснуюче загрібала рукою (Юрій Яновський, I, 1958, 61); * Образно. На очах хлопчака лопнув пузир з авторитетом Філіпчука, і всередині цього пузиря не виявилося нічого (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 494); * У порівняннях. Дметься, як пузир на воді (Номис, 1864, № 2501); Какура отетеріло витріщив очі, щоки його надулися, ніби пузирі (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 10); // перен., жарт. Мала дитина. Там, біля потоку, діти юрмилися різнокольоровими комахами. Були вони різні на зріст, від трилітніх пузирів до довгоногих.. десятиліток (Вадим Собко, Звич. життя, 1957, 75). ♦ Мильний пузир — те саме, що Мильна бульбашка (див. бульбашка).

2. рідко. Те саме, що міхур 1. Манесенькі підсліпуваті вікна, затягнені пузирем, такі брудні, що майже зовсім не пропускали світла (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 315).

3. Гумовий або прогумований мішок, який наповнюється водою або льодом і застосовується при лікувальних процедурах. Полегшують стан хворого, зменшують відчуття жару і головний біль холодні примочки на голову, пузир з льодом (Загальний догляд за хворими, 1957, 74).

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

пузи́р — вичищений і висушений свинячий шлунок, наповнений повітрям, а також невеликою кіль­кістю квасолі чи гороху; здавна використовувався як дитяча іграшка.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 490.

пузир — область розрідженого газу в міжзоряну просторі в рукаві Оріона, в нашій галактиці (Чумацький Шлях).

Її розмір щонайменше 300 світлових років впоперек і складається з нейтрального водню з густиною в 10% від середньої густини міжзоряного середовища.

Сонячна система просувається Місцевою бульбашкою останні 3 мільйони років. Зараз вона знаходиться в Місцевій міжзоряній хмарі — невеликій щільнішій ділянці бульбашки.

Астрономічний словник

Ілюстрації

Мыльные пузыри (3).jpg Iавр.jpeg 093FpsYSEYo.jpg Орлорло.jpeg

Медіа

Див. також

Як довго «живуть» мильні бульбашки?

Раніше існувала думка, що «життя» мильного пузиря швидкоплинне. Однак це уявлення розвіяв винахідник англієць Джейм Дьюар. Він провів експеримент і спробував законсервувати бульбашки в особливих герметичних ємностях, надійно захистивши їх від зовнішніх впливів. Виявилося, що мильні міхури можуть зберігатися до місяця і навіть більше. У одного з викладачів фізики в американському штаті Індіана мильна бульбашка, поміщена у скляну банку, «прожила» цілих 340 днів. Є відомості, що під скляним ковпаком повітряні кулі з мила зберігаються багато років.


Цікаві факти про мильні бульбашки

Підраховано, що з краплі мильної води в 1 мм куб можна видути міхур діаметром 20 см, а 1 мл розчину вистачить на пузир діаметром 6 м.

Житель Швейцарії Ханс-Рудольф Сутер видудлив мильна бульбашка в довжину більш ніж на 4 метри. Згодом його ім'я було внесено в «Книгу рекордів Гіннеса». Але цей рекорд побив новозеландець Алан Кей, який у серпні 1996 р. зміг витягнути найдовший мильна бульбашка — 32 метри довжиною

Ще один рекорд поставив англієць Сем Хіст, який підходить до справи створення бульбашок з надзвичайним ентузіазмом. Він навіть проголосив себе «вченим-пузырелогом» (bubbleologist). Сем навчився видувати бульбашки воістину неймовірних розмірів. Так, у 2007 р. він теж потрапив у Книгу рекордом, надувши пузир, в якому вільно розмістилися 50 осіб.

10 травня в Самарі святкують День мильних бульбашок

В Японії традиція видувати мильні бульбашки налічує вже не одне століття. У цій країні набори для видування мильних бульбашок продають з 1677 року.

Щорічно скуповується понад 200 мільйонів бульбашок з цієї чарівної рідиною.

Джерерла та література

Головний герой п'єси І. Карпенка-Карого "Хазяїн" — це мільйонер-землевласник Терентій Гаврилович Пузир.

Зовнішні посилання