Відмінності між версіями «Пугу-пугу!»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано 3 проміжні версії 3 учасників)
Рядок 3: Рядок 3:
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
+
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 +
ПУ́ГУ́, ПУ́ГУ́-ПУ́ГУ́, виг.
 +
1. Звуконаслідування, що означає крик пугача або сича. Ой злетів пугач да й на могилоньку, Да як пугу, дак пугу(Павло Чубинський, V, 1874, 1046); У долині ворон кряче, сич в гаю — пугу! (Володимир Сосюра, II, 1958, 251).
 +
2. Умовне привітання у запорізьких козаків. Дотанцював [козак] аж до брами, Крикнув: — Пугу! пугу! Привітайте, святі ченці, Товариша з Лугу! (Тарас Шевченко, II, 1963, 54); За звичкою Кривоніс гукнув: — Пугу, пугу! Але на козацьке привітання ніхто не відповів (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 283).
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 384.
  
Орфографічний словник української мови
+
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
пугу-пугу — вигук незмінювана словникова одиниця …
+
ПУ́ГУ́, ПУ́ГУ́-ПУ́ГУ́, виг.
 +
1. Звуконаслідування, що означає крик пугача або сича. Ой злетів пугач да й на могилоньку, Да як пугу, дак пугу (Чуб., V, 1874, 1046); У долині ворон кряче, сич в гаю — пугу! (Сос., II, 1958, 251).
 +
2. Умовне привітання у запорізьких козаків. Дотанцював [козак] аж до брами. Крикнув: — Пугу! пугу! Привітайте, святі ченці, Товариша з Лугу! (Шевч., II, 1963, 54); За звичкою Кривоніс гукнув: — Пугу, пугу! Але на козацьке привітання ніхто не відповів (Панч, Гомон. Україна, 1954, 283).
 +
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. С. 384.
  
Український тлумачний словник
+
==Іноземні словники==
пугу — пу/гу/ пу/гу, виг. 1) Звуконаслідування, що означає крик пугача або сича. 2) Умовне привітання у запорізьких козаків …
+
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===
 +
пу́гу́-пу́гу́
 +
вигук
 +
незмінювана словникова одиниця
  
==Це цікаво знати==
 
  
ЗАПОРІЗЬКА СІЧ
+
Орфографічний словник української мови. 2005.
 +
пу́гу́-пу́гу, виг.
 +
1) Звуконаслідування, що означає крик пугача або сича.
 +
2) Умовне привітання у запорізьких козаків.
  
Українські козакн-запорожці нападали, боронили народ і рід­ну землю від ворожих переслідувань і змагались за те, щоб укра­їнський народ мав свободу і свою власну державу. І не один із них віддав своє життя за рідний край і народ.
 
  
Осідком запорожців була Запорозька Січ на Дніпрі, нижче порогів, на островах, серед ріки. Там запорожці жили постійно: там збиралися, вчилися воєнної справи і готувалися до воєнних походів.
+
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
 
+
Січ — то була простора площа на Дніпровім острові Хортиці (потім на Базавлуці і Томаківці). Зо всіх боків обливала цей ост­рів глибока вода Дніпра, а ще, крім того, на самім острові був викопаний глибокий рів, наповнений водою, поставлено високий, гострий частокіл (паркан) з міцними брамами. На брамах, що на ніч замикалися, стояли гармати й козацька сторожа.
+
 
+
Довкола площі стояли побудовані хатки, так звані «коші» (з плетеними сітками), або «курені». Ті хатки були накриті оче­ретом або кінськими шкірами.
+
 
+
Посередині Січі стояла невелика церква св. Покрови, знадвору дуже скромна, але всередині повна золота й срібла, бо козаки були побожні й дуже дбали про свою церкву, а під час читання Євангелія тримали шаблі наполовину витягнені з піхов, на знак того, що готові будь-якої миті боронити свою віру.
+
 
+
Хто хотів стати козаком, мав наперед служити три роки в ста­рого козака за джуру (слугу й помічника). Джура робив усяку роботу й носив за козаком другу рушницю й потрібні йому клунки.
+
 
+
Жінок на Січі не було, і ніхто не смів мати на Січі жінки, навіть сам отаман. Коли козак був одружений, то жінка й діти жили десь на селі або на хуторах, по так званих «зимовиках». Там жив і козак, коли не було війни. А коли кошовий отаман оголошував воєнний похід, приміром, на турка, то козацькі гінці роз'їздилися по тих хуторах-зимовиках, що звичайно були добре обгороджені, і закликали козаків-хуторян на Січ, на війну.
+
Вони під'їздили до воріт і кликали:
+
 
+
Пугу! Пугу!
+
 
+
Так кликали кілька разів, аж доки козак не вийшов з хати й поспитався:
+
 
+
А хто там?
+
 
+
Козак з Лугу! — відповідали посланці.
+
 
+
Тоді козак відчиняв ворота, бо знав, що свої. Січове військо ділилося на полки по 500 осіб. Полк мав п'ять сотень по сто осіб; сотня мала десять десяток (куренів) по десять осіб. Полками командували полковники, сотнями сотники, а де­сятками десятники, так звані курінні отамани. І власне кожний такий курінь жив в окремій хатці-курені.
+
Козаки воювали двома способами. Звичайно нападали на ворога кіннотою, а піхота наступала з боків. Ніхто не піддавався, всі билися до останку, кажучи: «Або перемога, або смерть!»
+
 
+
Коли ж несподівано стрічався їм ворог у степу, а козаків було мало, тоді шикували колесом свої вози та й ще обкопувалися валом і оборонялися з-за такої возової фортеці. Ворог не міг здо­бути тої твердині й відступав. Хіба часом, як не наспіла козакам поміч, то тримав їх облогою, поки гинули зі спраги й голоду, але таки не піддавалися.
+
 
+
Отак жило те славне козацьке запорозьке військо, що близько 300 літ обороняло Україну від усякої напасті. Відвага й хоробрість козаків були відомі в цілій Європі (За А. Лотоцьким; 479 слів).
+
==Див. також==
+
http://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=48436&poem=172647
+
http://old.phm.gov.ua/fieldseftitle-2241
+
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
+
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Filin.jpg]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: пугу-пугу.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:473af1c1460e8299ce5dcebd150f25a3.jpg]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: пугу-пугу1.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:050.jpg]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: пугу-пугу2 .jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
 
|}
 
|}
  
==Інтернет-джерела==
+
==Медіа==
 
+
{{#ev:youtube| 138Vv_nbdBM}}
https://translate.academic.ru/%D0%BF%D1%83%D0%B3%D1%83-%D0%BF%D1%83%D0%B3%D1%83/uk/
+
==Цікаві факти==
 
+
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
https://books.google.ca/books?id=jNYemIRZSNoC&pg=PA153&lpg=PA153&dq=%D0%BF%D1%83%D0%B3%D1%83-%D0%BF%D1%83%D0%B3%D1%83&source=bl&ots=iV7ABQzC30&sig=0jQpZMb0W43u2cfGivLO22-Ce0A&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwjXi87ttdXXAhVOxGMKHTqFB4k4ChDoAQgvMAQ#v=onepage&q=%D0%BF%D1%83%D0%B3%D1%83-%D0%BF%D1%83%D0%B3%D1%83&f=false
+
 
+
https://books.google.ca/books?id=JOQ4AAAAIAAJ&pg=RA1-PA172&lpg=RA1-PA172&dq=%D0%BF%D1%83%D0%B3%D1%83-%D0%BF%D1%83%D0%B3%D1%83&source=bl&ots=lEVA9Rn8in&sig=DEuZHhU8k1GcwCZBZivmo5HNhfQ&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwjXi87ttdXXAhVOxGMKHTqFB4k4ChDoAQgyMAU#v=onepage&q=%D0%BF%D1%83%D0%B3%D1%83-%D0%BF%D1%83%D0%B3%D1%83&f=false
+
 
+
  
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Дошкільна освіта}}}]]
+
===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%83%D0%B3%D1%83-%D0%BF%D1%83%D0%B3%D1%83!]===
[[Категорія:Слова 2017 року]]
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 11:00, 26 листопада 2018

Пугу-пугу! меж. 1) Крикъ филина. 2) Условный крикъ у запорожцевъ.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПУ́ГУ́, ПУ́ГУ́-ПУ́ГУ́, виг. 1. Звуконаслідування, що означає крик пугача або сича. Ой злетів пугач да й на могилоньку, Да як пугу, дак пугу(Павло Чубинський, V, 1874, 1046); У долині ворон кряче, сич в гаю — пугу! (Володимир Сосюра, II, 1958, 251). 2. Умовне привітання у запорізьких козаків. Дотанцював [козак] аж до брами, Крикнув: — Пугу! пугу! Привітайте, святі ченці, Товариша з Лугу! (Тарас Шевченко, II, 1963, 54); За звичкою Кривоніс гукнув: — Пугу, пугу! Але на козацьке привітання ніхто не відповів (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 283). Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 384.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ПУ́ГУ́, ПУ́ГУ́-ПУ́ГУ́, виг. 1. Звуконаслідування, що означає крик пугача або сича. Ой злетів пугач да й на могилоньку, Да як пугу, дак пугу (Чуб., V, 1874, 1046); У долині ворон кряче, сич в гаю — пугу! (Сос., II, 1958, 251). 2. Умовне привітання у запорізьких козаків. Дотанцював [козак] аж до брами. Крикнув: — Пугу! пугу! Привітайте, святі ченці, Товариша з Лугу! (Шевч., II, 1963, 54); За звичкою Кривоніс гукнув: — Пугу, пугу! Але на козацьке привітання ніхто не відповів (Панч, Гомон. Україна, 1954, 283). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 384.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

пу́гу́-пу́гу́ вигук незмінювана словникова одиниця


Орфографічний словник української мови. 2005. пу́гу́-пу́гу, виг. 1) Звуконаслідування, що означає крик пугача або сича. 2) Умовне привітання у запорізьких козаків.


Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Ілюстрації

Пугу-пугу.jpg Пугу-пугу1.jpg Пугу-пугу2 .jpg

Медіа

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

[1]