Пташа
Пташа, -шати, с. Птенецъ. Пташа сторожке. Г. Барв. 358. Кладуть вони пташат своїх безпечно. К. Псал. 195. Ум. Пташатко. ПТАША́, ати, сер. Те саме, що пташеня. По дібровах трави цвітуть, Співають пташата (Українські народні думи.., 1955, 539);
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 379. Те саме, що пташеня.Словник синонімів ПТАША́ (невеликий птах), ПТАШО́К розм.,ПТИ́ЧКА розм. З боку греблі вилетів і стрілою пролетів над плесом невеличкий пташок (В. Гжицький); Птичка як з-під землі вирвалася і звилася над ним (Панас Мирний).
ПТАШЕНЯ́ (маля птаха), ПТАША́, ПОТЯ́діал.; ГОЛОПУ́ЦЬОКрозм.,ПУ́ЦЬВІРІНОКдіал.,ГОЛОЦЮ́ЦЬОКдіал.(перев. ще без пір’я); ПИСКЛЯ́ розм.,ПИСКУ́Н розм.(яке пищить). Черкаючи крильцями, пурхали в гілках пташенята... (Марко Вовчок); А може, вони просто раділи весні і сонцю, широкому розливу Ворскли і пташатам, які незабаром народяться в цьому старому гнізді? (І. Цюпа); Сіло потя на ворота (коломийка); - Діти, що пташенята: поки голопуцьки, сидять в гнізді, а оперилися - полетіли хто куди (П. Кочура); Вона драла по гніздах пуцьвірінків (О. Стороженко); - А то приносить гніздечко якось і голоцюцьки: "Що оце, мамо?!" (А. Тесленко).
Словник фразеологізмів жовторо́те пташеня́ (пташа́). Молода, недосвідчена людина. Полюбуйся на цього майбутнього доктора наук, котрому забракло сил впоратися з жовторотим пташеням (Ю. Бедзик); Марічка відчувала себе жовторотим пташеням (В. Вакуленко); Не могла зрозуміти, як отакі жовтороті пташенята наважуються суперечити самому Ковалеві, не рахуючись з його славою й авторитетом (В. Собко);Призначають у середню школу пташа жовтороте, а потім беруться за голови,— бурмотів він сам до себе, походжаючи по кабінету (Ю. Збанацький).
Див. також
Приклади вживання
Жовтороте пташа — те саме, що Жовтороте пташеня (див. пташеня). — Призначають у середню школу пташа жовтороте, а потім беруться за голови, — бурмотів він сам до себе (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 150). Він обкрутився на одній ніжці, ляснув себе по стегнах з радісним писком пташати (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 374); Ідеш, а на землі ніде ногою ступити: гнізда, яйця, голенькі пташата плутаються в траві, одні вже вбираються в пух, а ті лише вилуплюються, пробиваються дзьобиками з шкаралупки до цього світу(Олесь Гончар, Тронка, 1963, 31); * Образно. Дорога тут веде струнка Допитливого юнака І дівчинку — пташа цікаве (Максим Рильський, III, 1961, 227); * У порівняннях. Діти, мов пташата, дивилися на нас крізь відхилені двері(Іван Цюпа, На крилах.., 1961, 92).
