Відмінності між версіями «Проучати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 7: Рядок 7:
  
  
===["Словопедія" ]===
+
=== Словопедія ===
  
 
ПРОУЧАТИ
 
ПРОУЧАТИ
Рядок 41: Рядок 41:
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:проучити_1.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:проучити_1.jpg|x140px]]
Рядок 47: Рядок 49:
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:проучити_4.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:проучити_4.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:проучити_5.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:проучити_5.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:проучити_6.jpg|x140px]]
+
  
 
|}
 
|}

Версія за 12:35, 30 листопада 2014

Сучасні словники

[ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]

пРОУЧУВАТИ, ую, уєш і ПРОВЧАТИ і рідко ПРОУЧАТИ, аю, аєш, недок., ПРОВЧИТИ, чу, чиш і рідкоПРОУЧИТИ, учу, учиш, док., перех. 1. розм. Карати когось, щоб не допустити повторення його проступків, небажаних учинків, дій. Не штука провчити, штука навчити (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 393); — Ну й уїдається в тебе цей Васюта! — казав один парубок. — І чом ти його не провчиш? — Рук поганить не хочу (Борис Грінченко, II, 1963, 343); Чоловік уже не тільки відкинув думку провчити сина арапником, а й сам почав никати подвір'ям, щоб скоріше дочекатися улюбленця (Михайло Стельмах, I, 1962, 545); [Олекса:] Знаєм, що ти за цяцька! Тобі давно місце на шибениці, давно пора б киями проучить!.. (Степан Васильченко, III, 1960, 17); * Образно. — За останні роки життя добре провчило і мене, і тебе. Наші ілюзії частково розвіялись (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 76). 2. тільки док. Учити якийсь час.


Словопедія

ПРОУЧАТИ

проуча́ти дієслово недоконаного виду


[ УКРЛІТ.ORG_Cловник]

Проучати, ча́ю, єш, сов. в. проучи́ти, чу́, чиш, гл. = Провчати, провчити. Та велів зготовляти прутів пуки — мене проучати. Чуб. V. 1014. Ой дай, жінко, нагая, проучити німчая. Ном. ПРОУ́ЧУВАТИ, ую, уєш і ПРОВЧА́ТИ і рідко ПРОУЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОВЧИ́ТИ, чу́, чи́ш і рідкоПРОУЧИ́ТИ, учу́, у́чиш, док., перех. 1. розм. Карати когось, щоб не допустити повторення його проступків, небажаних учинків, дій. Не штука провчити, штука навчити (Укр.. присл.., 1955, 393); — Ну й уїдається в тебе цей Васюта! —казав один парубок. — І чом ти його не провчиш? — Рук поганить не хочу (Гр., II, 1963, 343); Чоловік уже не тільки відкинув думку провчити сина арапником, а й сам почав никати подвір’ям, щоб скоріше дочекатися улюбленця (Стельмах, І, 1962, 545); [Олекса:] Знаєм, що ти за цяцька! Тобі давно місце на шибениці, давно пора б киями проучить!.. (Вас., III, 1960, 17); * Образно. — За останні роки життя добре провчило і мене, і тебе. Наші ілюзії частково розвіялись (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 76). 2. тільки док. Учити якийсь час.


Іноземні словники

[ЯНДЕКС словари]

проучати Глагол 1. проучивать, проучить


[Словари и энциклопедии на Академике]

Перевод: с украинского на русский проучати проучати = проу́чувати, проучи`ти проу́чивать, проучи́ть Українсько-російський словник


Ілюстрації

Проучити 1.jpg Проучити 2.jpg Проучити 3.jpg Проучити 4.jpg Проучити 5.jpg



Медіа


|}

Цікаві факти

Як можна провчити народного депутата (ФОТОФАКТ)

Активісти розмістили незвичайні передвиборчі плакати народних депутатів

Більше читайте тут: [1]

Як провчити хлопця?.

Жодні відносини не закінчуються мирним обопільним рішенням. Однак якщо ви не планували розставання з вашою другою половинкою, а ініціатива виходила саме від неї, то вам, безумовно, хочеться провчити свого молодого чоловіка. Давайте спробуємо розглянути, як провчити хлопця в даному випадку.

Більше читайте тут: [2]