|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| | '''Присяга, -ги, '''''ж. ''Клятва, присяга. Шевч. 199. Чуб. V. 45. | | '''Присяга, -ги, '''''ж. ''Клятва, присяга. Шевч. 199. Чуб. V. 45. |
| | [[Категорія:Пр]] | | [[Категорія:Пр]] |
| − |
| |
| − | ПРИСЯ́ГА, и, ж. Урочиста офіційна обіцянка додержувати певних зобов’язань, клятва вірності якій-небудь справі. Після молебня та присяги почались вибори (Мирний, І, 1949, 382); Іде присяга. Присягає Вітчизні відданий моряк (Нагн., Пісня.., 1949, 63); Володимир Ілліч разом з червоноармійцями Замоскворіччя повторював слова першої присяги революційної армії (Ком. Укр., 2, 1970, 26); * У порівн. Знайомі слова зазвучали.. по-новому, як схвильована присяга (Донч., Шахта.., 1949, 135); // Урочиста обіцянка, часто підкріплена згадуванням чогось дорогого, священного для того, хто обіцяє. Василь Опанасович покликав Симона у господу й привселюдно взяв з нього присягу, що в дорозі не нап’ється (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 104); Я повинен був слухати його скарги і присяги, що він «кине все і поїде до більшовиків» (Кулик, Записки консула, 1958, 161); // Запевнення у правдивості сказаного, у вірності в коханні і т. ін. [Руфін:] Я знаю, ти без присяги повіриш, що я не зрадник (Л. Укр., II, 1951, 444); Ей, не люби мене, дівчино! Як хочеш любощів речистих, ..Присяг, заклять і зітхань (Фр., XIII, 1954, 149); Ярмо шлюбних обов’язків не вабило вашу артистичну натуру, либонь думка про якусь присягу, наче примус в любові, ображала вас (Л. Укр., III, 1952, 699).
| |
| − |
| |
| − | Дава́ти (да́ти, склада́ти, скла́сти, зложи́ти, прийма́ти, прийня́ти, прино́сити, принести́ і т. ін.) прися́гу: а) давати урочисту офіційну обіцянку додержувати певних зобов’язань, клястися у вірності якій-небудь справі. Дати присягу — значить, на тортури і на смерть піти з нею (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 135); Черниш народився в ту зиму, коли країна прощалася з Іллічем.., коли люди старшого покоління складали присягу на вірність ленінським заповітам (Гончар, III, 1959, 131);
| |
| − |
| |
| − | прися́ги — бути вірним своїм обіцянкам. — Та бог з тобою, Денисе!.. буду держатись присяги і тебе не попрекну [попрікну] ні у чім (Кв.-Осн., II, 1956, 415); — А навіть як ми заключимо [укладемо] з ними спокій, то чи ви певні, що вони будуть додержувати присяги? (Фр., IV, 1950, 97)
| |
| − |
| |
| − | Прийма́ти (прийня́ти) прися́гу у кого, від кого — брати у кого-небудь урочисту офіційну обіцянку додержувати певних зобов’язань, клятву бути вірним якій-небудь справі. — Сомка вибрали одностайно гетьманом у Козельці? — Одностайно, — каже [Василь Невольник], — і сам преосвященний Методій був там і до присяги козаків приводив (П. Куліш, Вибр., 1969, 57).
| |
| − |
| |
| − | Става́ти (ста́ти) під прися́гу — присягати на вірність кому-, чому-небудь. — Довіряєте ви його слову, панове, чи може хай стане він під присягу? (Тулуб, Людолови, І, 1957, 195).
| |
| − |
| |
| − | 1.Академічний тлумачний словник
| |
| − |
| |
| − | ПРИСЯ́ГА, и, жін. Урочиста офіційна обіцянка додержувати певних зобов'язань, клятва вірності якій-небудь справі. Після молебня та присяги почались вибори (Панас Мирний, I, 1949, 382)
| |
| − |
| |
| − | Запевнення у правдивості сказаного, у вірності в коханні і т. ін. [Руфін: І Я знаю, ти без присяги повіриш, що я не зрадник (Леся Українка, II, 1951, 444); Ей, не люби мене, дівчино! Як хочеш любощів речистих,.. Присяг, заклять і зітхань (Іван Франко, XIII, 1954, 149); Ярмо шлюбних обов'язків не вабило вашу артистичну натуру, либонь думка про якусь присягу, наче примус в любові, ображала вас (Леся Українка, III, 1952, 699).
| |
