Відмінності між версіями «Прибуток»

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Прибуток, -тку, '''''м. ''Прибыль. ''З прибутку голова не болить. ''Ном. № 9834. ''Чи мали який прибуток з садочку? ''О. 1862. IX. 115.  
 
'''Прибуток, -тку, '''''м. ''Прибыль. ''З прибутку голова не болить. ''Ном. № 9834. ''Чи мали який прибуток з садочку? ''О. 1862. IX. 115.  
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua/s/prybutok Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 +
 +
1. Сума, яка складає різницю між доходом і витратами. Гроші [на будівництво читальні] має збирати Павло Гаєвий.. При читальні закладають крамницю, а прибутками цеї [цієї] крамниці сплачуватимуть ті гроші (Лесь Мартович, Тв., 1954, 279); — Сім тисяч чистого прибутку річно, — голосно міркував Ремо (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 86); У виробничій практиці чистий доход підприємства називається прибутком (Хлібороб України, 12, 1965, 33);
 +
//  Доход капіталістів, джерелом якого є додаткова вартість. Американський монополістичний капітал, що розбух на дріжджах воєнних прибутків і гонки озброєнь, захопив найважливіші джерела сировини, ринки збуту і сфери прикладення капіталу (Програма КПРС, 1961, 27); Робітники вболівали за ці підприємства, дарма що чимало жил повитягали з них капіталісти, чимало за своє життя вони тут сажі наковтались ради чиїхось прибутків (Олесь Гончар, III, 1959, 425);
 +
//  Доход державних підприємств у соціалістичному суспільстві. [Марія:] Нам не досить, щоб гідростанція працювала. Треба, щоб вона ще й прибутки давала. Адже гроші ми вклали в неї немалі! (Олександр Левада, Марія, 1953, 33); Значно збільшилася питома вага прокату з низько легованого та якісного металу, рентабельність якого значно вища. Найвищий прибуток мають металургійні заводи «Запоріжсталь», «Дніпроспецсталь» (Комуніст України, 8, 1958, 24);
 +
//  від чого. Додатковий доход державного підприємства, колгоспу і т. ін. від якого-небудь виробництва. Колгосп мав від ставу чималий прибуток (Юрій Мокрієв, Сто.., 1961, 7); В цілому в області прибутки від садівництва вже досягли двох мільйонів карбованців (Хлібороб України, 9, 1968, 30).
 +
 +
2. Доход, одержуваний від якого-небудь роду діяльності, справи і т. ін. Може, і оцей кінотеатр прибере [Аркадій Павлович] до своїх рук і матиме нові прибутки (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 221); Прибутки від господарювання настільки зросли, що Купріян став схожим на доброго фермера (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 414); Корзини дід плів давно, завжди, але зараз, було видно, вони стали його основною, а може і єдиною статтею прибутку (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 55);
 +
//  Доход від торгівлі або перепродажу; бариш. Поскріб [видавець] голову, вилаявся скільки разів й махнув рукою, залишивши сподіванки на які-небудь прибутки од книги (Степан Васильченко, I, 1959, 346); Остап планував: сяк-так випасти можна буде [телицю] і без толоки — по шляху та по межах. А восени продати можна я прибутком (Андрій Головко, II, 1957, 398); Випростався чоловік, болючим і презирливим поглядом зміряв баришника, який чекав свого прибутку (Михайло Стельмах, I, 1962, 179).
 +
 +
3. Приріст, збільшення чого-небудь. А де ж той прибуток? Ні керівного, ні одіжного прибутку (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 277); Хлопець швидко відчиняє кошару, і місячне сяйво освічує зеленкувате бісівське око змученої, одразу похуділої вівці, а біля її ніг вовтузиться чорна грудочка — перший прибуток нового господаря (Михайло Стельмах, II, 1962, 347); Виходячи з чужого двору, так і норовив [сусід] що-небудь украсти: хоч поламане колесо, хоч залізяки шматок, — все ж таки прибуток господарству (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 173);  * Образно. [Храпко:] Де вже прибуток, справжній прибуток [син], а дочки — то... (Махає рукою, задумується) (Панас Мирний, V, 1955, 122);
 +
//  перен., розм. Будь-яка вигода, користь. Що ж Марина повинна робити, щоб на неї не задивлялися? ..Та й який з того прибуток, коли її будуть обминати? (Панас Мирний, IV, 1955, 231); [Монтаньяр:] Невже гадаєш ти, що є прибуток якийсь товаришам з твоєї смерті? (Леся Українка, II, 1951, 175).
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1363256349.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Копия_загруженное.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:26500671.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bd2.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
 +
 +
 
[[Категорія:Пр]]
 
[[Категорія:Пр]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Версія за 20:57, 4 листопада 2018

Прибуток, -тку, м. Прибыль. З прибутку голова не болить. Ном. № 9834. Чи мали який прибуток з садочку? О. 1862. IX. 115.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Сума, яка складає різницю між доходом і витратами. Гроші [на будівництво читальні] має збирати Павло Гаєвий.. При читальні закладають крамницю, а прибутками цеї [цієї] крамниці сплачуватимуть ті гроші (Лесь Мартович, Тв., 1954, 279); — Сім тисяч чистого прибутку річно, — голосно міркував Ремо (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 86); У виробничій практиці чистий доход підприємства називається прибутком (Хлібороб України, 12, 1965, 33); // Доход капіталістів, джерелом якого є додаткова вартість. Американський монополістичний капітал, що розбух на дріжджах воєнних прибутків і гонки озброєнь, захопив найважливіші джерела сировини, ринки збуту і сфери прикладення капіталу (Програма КПРС, 1961, 27); Робітники вболівали за ці підприємства, дарма що чимало жил повитягали з них капіталісти, чимало за своє життя вони тут сажі наковтались ради чиїхось прибутків (Олесь Гончар, III, 1959, 425); // Доход державних підприємств у соціалістичному суспільстві. [Марія:] Нам не досить, щоб гідростанція працювала. Треба, щоб вона ще й прибутки давала. Адже гроші ми вклали в неї немалі! (Олександр Левада, Марія, 1953, 33); Значно збільшилася питома вага прокату з низько легованого та якісного металу, рентабельність якого значно вища. Найвищий прибуток мають металургійні заводи «Запоріжсталь», «Дніпроспецсталь» (Комуніст України, 8, 1958, 24); // від чого. Додатковий доход державного підприємства, колгоспу і т. ін. від якого-небудь виробництва. Колгосп мав від ставу чималий прибуток (Юрій Мокрієв, Сто.., 1961, 7); В цілому в області прибутки від садівництва вже досягли двох мільйонів карбованців (Хлібороб України, 9, 1968, 30).

2. Доход, одержуваний від якого-небудь роду діяльності, справи і т. ін. Може, і оцей кінотеатр прибере [Аркадій Павлович] до своїх рук і матиме нові прибутки (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 221); Прибутки від господарювання настільки зросли, що Купріян став схожим на доброго фермера (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 414); Корзини дід плів давно, завжди, але зараз, було видно, вони стали його основною, а може і єдиною статтею прибутку (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 55); // Доход від торгівлі або перепродажу; бариш. Поскріб [видавець] голову, вилаявся скільки разів й махнув рукою, залишивши сподіванки на які-небудь прибутки од книги (Степан Васильченко, I, 1959, 346); Остап планував: сяк-так випасти можна буде [телицю] і без толоки — по шляху та по межах. А восени продати можна я прибутком (Андрій Головко, II, 1957, 398); Випростався чоловік, болючим і презирливим поглядом зміряв баришника, який чекав свого прибутку (Михайло Стельмах, I, 1962, 179).

3. Приріст, збільшення чого-небудь. А де ж той прибуток? Ні керівного, ні одіжного прибутку (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 277); Хлопець швидко відчиняє кошару, і місячне сяйво освічує зеленкувате бісівське око змученої, одразу похуділої вівці, а біля її ніг вовтузиться чорна грудочка — перший прибуток нового господаря (Михайло Стельмах, II, 1962, 347); Виходячи з чужого двору, так і норовив [сусід] що-небудь украсти: хоч поламане колесо, хоч залізяки шматок, — все ж таки прибуток господарству (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 173); * Образно. [Храпко:] Де вже прибуток, справжній прибуток [син], а дочки — то... (Махає рукою, задумується) (Панас Мирний, V, 1955, 122); // перен., розм. Будь-яка вигода, користь. Що ж Марина повинна робити, щоб на неї не задивлялися? ..Та й який з того прибуток, коли її будуть обминати? (Панас Мирний, IV, 1955, 231); [Монтаньяр:] Невже гадаєш ти, що є прибуток якийсь товаришам з твоєї смерті? (Леся Українка, II, 1951, 175).

Ілюстрації

1363256349.jpg Копия загруженное.jpg 26500671.jpg Bd2.jpg