Відмінності між версіями «Прач»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Словник Грінченка== | ||
'''Прач, -ча, '''''м. ''= '''Праник. '''Козел. у., НВолын. у. ''Отто тобі, мати, і прач на загаті: як будеш, прачем прати, будеш мене споминати. ''Мет. 227. Ум. '''Прачик. ''' | '''Прач, -ча, '''''м. ''= '''Праник. '''Козел. у., НВолын. у. ''Отто тобі, мати, і прач на загаті: як будеш, прачем прати, будеш мене споминати. ''Мет. 227. Ум. '''Прачик. ''' | ||
[[Категорія:Пр]] | [[Категорія:Пр]] | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ===Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)=== | |
| − | == | + | '''ПРАЧ''' = ПРА́НИК, а, чол. Дерев'яний гладенький валок для вибивання білизни під час прання. Над рікою тут і там червонілися спідниці прачок, що стояли похилені по коліна в воді і махали праниками (Іван Франко, III, 1950, 92); Ляскають праники — жінки полотно вибивають (Андрій Головко, I, 1957, 189); * У порівняннях. — Тільки я на поріг, а з хати Тетяна вибігає. Справді, стала дівчиною хоч куди, а коси, мов праники, аж поторкати хочеться (Михайло Стельмах, I, 1962, 59). |
| − | + | ===Вікіпедія=== | |
| − | + | '''Прач''' або '''праник''' — дерев'яний валок для вибивання білизни під час прання. Він має ручку і робочу поверхню, яка зазвичай була ребристою (зубчатою), але могла бути і гладкою. Іноді праники робили у вигляді якої-небудь фігури, оздоблювали примхливою різьбою. | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | Просочену золою або мильним розчином білизну клали на тверду поверхню, а потім вибивали і викочували праником. Прали в старовину часто на берегах річок, на містках («кладках»), при цьому білизну могли попередньо піддавати золінню — випарюванню розчином лужної золи в жлукті. Праник використовувався доти, коли широкого поширення набули електричні пральні машини. Предмет традиційного побуту українців, праник став частиною української традиційної культури. | |
| − | + | У деяких випадках праник використовували як музичний інструмент. | |
| − | + | Аналогічний прилад використовували для прасування білизни — він називався «рубель». | |
| − | == | + | ==Вживання в літературі== |
| + | *''Над рікою тут і там червонілися спідниці прачок, що стояли похилені по коліна в воді і махали праниками.'' | ||
| + | — Іван Франко «Дріада» | ||
| + | |||
| + | *''Унизу рине вода через камінне, а над водою сидить нерухомо сивий дід на камені, а там стоять нерухомі дівчата, з прачами, з мокрими полотнищами в руках.'' | ||
| + | — Пантелеймон Куліш «Орися» | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Prach1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Prach2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Prach3.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Prach4.jpg|x140px]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | ||
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 23:51, 22 листопада 2017
Зміст
Словник Грінченка
Прач, -ча, м. = Праник. Козел. у., НВолын. у. Отто тобі, мати, і прач на загаті: як будеш, прачем прати, будеш мене споминати. Мет. 227. Ум. Прачик.
Сучасні словники
Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПРАЧ = ПРА́НИК, а, чол. Дерев'яний гладенький валок для вибивання білизни під час прання. Над рікою тут і там червонілися спідниці прачок, що стояли похилені по коліна в воді і махали праниками (Іван Франко, III, 1950, 92); Ляскають праники — жінки полотно вибивають (Андрій Головко, I, 1957, 189); * У порівняннях. — Тільки я на поріг, а з хати Тетяна вибігає. Справді, стала дівчиною хоч куди, а коси, мов праники, аж поторкати хочеться (Михайло Стельмах, I, 1962, 59).
Вікіпедія
Прач або праник — дерев'яний валок для вибивання білизни під час прання. Він має ручку і робочу поверхню, яка зазвичай була ребристою (зубчатою), але могла бути і гладкою. Іноді праники робили у вигляді якої-небудь фігури, оздоблювали примхливою різьбою.
Просочену золою або мильним розчином білизну клали на тверду поверхню, а потім вибивали і викочували праником. Прали в старовину часто на берегах річок, на містках («кладках»), при цьому білизну могли попередньо піддавати золінню — випарюванню розчином лужної золи в жлукті. Праник використовувався доти, коли широкого поширення набули електричні пральні машини. Предмет традиційного побуту українців, праник став частиною української традиційної культури.
У деяких випадках праник використовували як музичний інструмент.
Аналогічний прилад використовували для прасування білизни — він називався «рубель».
Вживання в літературі
- Над рікою тут і там червонілися спідниці прачок, що стояли похилені по коліна в воді і махали праниками.
— Іван Франко «Дріада»
- Унизу рине вода через камінне, а над водою сидить нерухомо сивий дід на камені, а там стоять нерухомі дівчата, з прачами, з мокрими полотнищами в руках.
— Пантелеймон Куліш «Орися»
Ілюстрації
|
|
|
|
