Відмінності між версіями «Прапірок»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Джерела та література)
 
Рядок 38: Рядок 38:
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
  
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/початкової освіти]]
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 08:46, 26 листопада 2018

Пра́пірок, -рка, м. Значекъ; флагъ. Червонії прапірки у руки давав. Мет. 414. Високую могилу висипали і прапірок у головах устромили. АД. І. 255.

Сучасні словники

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 516.

ПРАПІРОК, а, чол.

1. Полотнище певного кольору чи поєднання кольорів, часто з певним зображенням, прикріплене до держална чи шнура; є офіційною емблемою держави, символом її суверенітету. Державний прапор Союзу Радянських Соціалістичних Республік складається з червоного полотнища, з зображенням у його верхньому кутку, коло древка, золотих серпа і молота, і над ними червоної п'ятикутної зірки, обрамленої золотою каймою (Конституція СРСР, 1963, 32); Майоріли на весняному.. вітрі три прапори: червоний прапор з серпом і молотом, американський зірчасто-смугастий і британський з пучками різнобарвних смуг-променів (Павло Загребельний, Європа. Захід, 1961, 97); Під звуки маршу до залу вноситься прапор двічі орденоносної Української Радянської Соціалістичної Республіки (Вечірній Київ, 6.XI 1967, 2); Монте-Мікеле [гора] одяглася в червоні базальти, а Везувій наче викинув в море двобарвний прапор: блакитний з рожевим (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 295); * У порівняннях. — У бухті внизу стоїть кілька навчальних кораблів. Б'ють склянки — початок дня. Сходить сонце, як прапор (Юрій Яновський, II, 1958, 80); // Таке полотнище, що є емблемою військової частини, підрозділу, з'єднання, корабля і т. ін. Тут військо стройними [стрункими] рядами В параді йшло, мовби на бой [бій]; В празничній збруї, з прапорами (Іван Котляревський, I, 1952, 282); Полк ішов не той, він уже був інший, оновлений, урочистий, осяяний. Над колоною, розвіваючись в польоті, яскраво пломенів полковий прапор (Олесь Гончар, III, 1959, 437); [Стрижень:] Комітет передає тобі прапор твого корабля, прапор есмінця «Стремительного» (Олександр Корнійчук, I, 1955, 80); На прапорах Запорізької Січі («Війська Низового») бачимо сонце, місяць, зірки, інколи — зображення козацьких човнів на морі (Наука і життя, 10, 1965, 37); // Таке полотнище, що символізує приналежність до певної групи, організації, партії і т. ін. [Будівничий:] Товариші! в кого жупан червоний, чи хустка, чи сяка-така платина, до палиці чіпляй, то буде прапор (Леся Українка, II, 1951, 211); — Ми підемо вперед, з червоним прапором свободи в руках товариша Леніна, за робочі й селянські і червоноармійські Ради... (Іван Микитенко, II, 1957, 311); Біля одного із стовпів стояв прапор чинбарів, найстаршого з цехів (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 366); // перев. мн. Зовнішні розпізнавальні або сигнальні знаки військових та цивільних кораблів, що являють собою кольорові полотнища різної форми і з різними зображеннями. Крейсер виплив уже на поверхню моря з-за горизонту, і чорний дим за ним линув, як хвіст. Канонерка пливла назустріч, піднімаючи на щоглу безліч різних прапорів (Юрій Яновський, II, 1958, 109); // також у сполуч. із сл. пам'ятний, перехідний і т. ін. Уживається у складі назви почесної нагороди. До хати старого Пуги ще ніколи не сходилось стільки людей, як сьогодні. І кожен ще з порога гукав: «Кажуть, що Андрія нагородили орденом Трудового Прапора, то правда?» (Петро Панч, В дорозі, 1959, 145); Колгосп вийшов у передовики — торік завоював у змаганні перше місце по області і тримав перехідний червоний прапор (Хлібороб України, 7, 1964, 7); Київській області вручено Пам'ятний прапор ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС на честь 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції (Вечірній Київ, 26.X 1967, 1).

Білий прапор — знак капітуляції. Білі прапори на знак капітуляції звисали з кожного ґанку, з кожного балкона (Олесь Гончар, III, 1959, 74). 

▲ Прапори розцвічування, спец. — різнобарвні прапори, які піднімають на кораблях у свята або на честь якоїсь події.

2. чого і без додатка, перен. Керівна ідея, гасло, програма. — Несімо прапор справи нашої в дужих руках, а будьмо консеквентними, не відділяймо слова від діла... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 170); Умер Ілліч, умер Дзержинський, багато вмерло... Але ми усе вперед у морі тьми несем їх прапор, їх ідеї, й комуністичною зорею уже жевріє далина, така прекрасна і ясна (Володимир Сосюра, I, 1957, 424); Ідейним прапором сучасної епохи є марксизм-ленінізм — могутня бойова зброя робітничого класу і всіх трудящих у боротьбі за знищення експлуататорського ладу (Комуніст України, 4, 1968, 4). ♦ Піднімати (підіймати, підняти, підійняти, підносити, піднести і т. ін.) прапор чого, який — вести боротьбу за що-небудь, в ім'я чогось, виступати з якоюсь ідесю. Література пролетаріату повинна була підняти і підняла прапор реалізму (Шамота, Талант і народ, 1958, 23); З кожним днем Комуністична партія все вище підносить прапор боротьби за мир і безпеку народів (Матеріали XXII з'їзду КП України, 1961, 7); Під прапором чого, яким: а) в ім'я чогось, під якимсь гаслом. Під прапором Жовтня український народ вперше в своїй історії здобув державність (Комуніст України, 9, 1967, 13); Французька буржуазна революція була першою революцією в історії, я якій маси виступали не під прапором релігійних вчень, а безпосередньо з політичними вимогами (Нова історія. Підручник для 8 кл., 1956, 75); б) прикриваючись чим-небудь.

Ілюстрації

Phoca thumb l 2.jpg Загружено (1).jpg Загружено (2).jpg Загружено.jpg

Медіа

Див. також

https://www.youtube.com/watch?v=fZaWmmbthlY

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 516.

Зовнішні посилання