Пранець

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Пра́нець, -нця, м. Чаще употреб. во мн. ч. пранці. Сифилисъ. Мил. М. 88. Хай тобі на язиці сядуть... пранці. (Ном. № 3717). — ругательство, также какъ и въ слѣдующей фразѣ: Іди ж куди хоч, пранець тебе бери. Кролев. у.

Сучасні словники

ПРА́НЦІ, ів, мн., заст., розм. Сифіліс. Людей їдять пранці, нужда, горілка (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 233); Привезли її [хворобу], кажуть, із Франції І звуть по-народному — пранці (Василь Еллан, I, 1958, 167); // Уживається як лайливе слово. — То це ти... ти, Кашубо, язика мені втнеш? — повернувся до нього усім тулубом Вовк. — Ти, щеня гнилозубе? Пранці ходячі? (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 239).


"Людей їдять пранці, нужда і горілка", – писав Михайло Коцюбинський у новелі Intermezzo 1908-го. "Пранцями" тоді називали сифіліс. Вважали, цю хворобу до Європи завезли моряки з Гаїті у ХV ст. В Європі її називали "французькою", а в Україні народні вуста трансформували у "франца" – в Галичині – та "пранці" – на Наддніпрянщині. У селах подекуди досі ходить проклін: "Щоб тебе пранці з'їли!"

Брошуру "Тяжке лихо, або що таке пранці" лікар Петро Шепченко з Радивилова, теперішня Рівненщина, видав 1923 року. "Мало того, що надворі війна принесла багато усяких бід, то ще й хвороба дає про себе знати", – говорить він у вступному слові. А далі описує недугу: "Спричиняє тяжке, невигойливе божевілля, що доводить людину до найтяжчого стану, роблячи з неї цілком нездатного недоумка". Попереджає, що пранці треба лікувати тільки в досвідчених лікарів: "Ні в якому разі не в шахраїв (шалвірів), дідів, бабів, знахарів, котрі ніколи не поможуть, та навпаки частіше можуть зашкодити своїми ліками".

Петро Шепченко написав 10 заповідей, як уберегтися від "тяжкого лиха". Серед них такі:

"Остерігайтеся розпусних та гулящих людей, не входьте в полові позашлюбні зносини, живіть чисто та тверезо".

"Вважайте біду хорого своєю бідою, бо заражений може ріжним способом передати хворобу до вашої хати".

"Якщо не взялися за лікву одразу і дали загніздитися недузі, теж не падайте духом. Може, пройде за лікуванням 2–3 роки, зате будете здорові все життя".

"Коли ви хворіли на пранці, ніколи не одружуйтесь без дозволу на те лікаря. Якщо одружитеся без дозволу, то можете заразити невинну дружину і мати дітей або мертвих, або кволих і до праці нездатних".

"Коли ви заразили свою дружину, покайтеся їй і разом з нею беріться до лікування".

Автор: Леся МЕЖВА, фото: Музей історії медицини Галичини імені Мар'яна Панчишина


ПРАНЦІ хронічна інфекційна хвороба, що виникає внаслідок зараження блідою спірохетою, передається статевим шляхом (п. набуті) або від хворої матері до плоду (п. вроджені); симптоми, в залежності від стадії хвороби: висипка, шанкр твердий, зміни у кровоносній і нервовій системах; розпізнавання п. на підставі серологічних реакцій: класична - реакція Васермана, сучасні - VDRL і USR.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання