Правник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:28, 16 листопада 2017; Ambelimenko.pi17 (обговорення • внесок)
Історичне тлумачення
Правни́к, -ка, м. Юристъ, правовѣдъ. К. ПС. 41. Желех.
Сучасне тлумачення
ПРАВНИ́К, а, чол., рідко. Юрист, фахівець з правознавства. Група правників. Доктор Зітер з фаху був правник — теоретик юриспруденції (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 208)
