Відмінності між версіями «Поцілувати»
(→Сучасні словники) |
|||
| (не показані 6 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
'''ПОЦІЛУВАТИ''', ую, уєш, перех. і без додатка. Док. до цілувати. Хустину вишивала, Вишиваючи, співала: «Хустиночко мережена, Вишиваная, Вигаптую, подарую, А він мене поцілує» (Тарас Шевченко, I, 1963, 252); Катря вбігла. Обійняла Марусю, стиснула мене, поцілувала, сіла коло нас (Марко Вовчок, I, 1955, 195); Я пригорнув її до своїх грудей і, схиляючись над нею, ..поцілував її в вуста (Ольга Кобилянська, III, 1956, 244); Коли додому я прийду в годину радісно-побідпу, я на коліна упаду і поцілую землю рідну (Володимир Сосюра, II, 1958, 249); * Образно. Сонце пригріло, поцілувало хлопця (Степан Васильченко, II, 1959, 388). | '''ПОЦІЛУВАТИ''', ую, уєш, перех. і без додатка. Док. до цілувати. Хустину вишивала, Вишиваючи, співала: «Хустиночко мережена, Вишиваная, Вигаптую, подарую, А він мене поцілує» (Тарас Шевченко, I, 1963, 252); Катря вбігла. Обійняла Марусю, стиснула мене, поцілувала, сіла коло нас (Марко Вовчок, I, 1955, 195); Я пригорнув її до своїх грудей і, схиляючись над нею, ..поцілував її в вуста (Ольга Кобилянська, III, 1956, 244); Коли додому я прийду в годину радісно-побідпу, я на коліна упаду і поцілую землю рідну (Володимир Сосюра, II, 1958, 249); * Образно. Сонце пригріло, поцілувало хлопця (Степан Васильченко, II, 1959, 388). | ||
| + | |||
| + | '''Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. | ||
| + | Том 3, ст. 390.''' | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:356352_1.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:39431888_303.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:23620563-640x394.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Titanik.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | + | {{#ev:youtube|sCBLIascrco}} | |
| − | + | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | '''Поцілува́ти замо́к''', жарт. Побачити замкнені двері; нікого не застати десь. У 120-му кабінеті, де юрмилося багато людей, порадили звернутись до 32-го .. Пошкандибав до 32-го, але й там поцілував замок (З журналу). поцілува́ти у лома́ку. — Приходимо до Христі — аж у неї і хата закручена. Поцілувала Химка у ломаку, та й назад вернулася (Панас Мирний). | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
| + | http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/46669-pociluvaty.html#show_point | ||
Поточна версія на 09:41, 26 листопада 2018
Поцілувати, -лую, -єш, гл. Поцѣловать. Дівчино моя, переяслівко, поцілуй же мене, моя ластівко. Нп.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ПОЦІЛУВАТИ, ую, уєш, перех. і без додатка. Док. до цілувати. Хустину вишивала, Вишиваючи, співала: «Хустиночко мережена, Вишиваная, Вигаптую, подарую, А він мене поцілує» (Тарас Шевченко, I, 1963, 252); Катря вбігла. Обійняла Марусю, стиснула мене, поцілувала, сіла коло нас (Марко Вовчок, I, 1955, 195); Я пригорнув її до своїх грудей і, схиляючись над нею, ..поцілував її в вуста (Ольга Кобилянська, III, 1956, 244); Коли додому я прийду в годину радісно-побідпу, я на коліна упаду і поцілую землю рідну (Володимир Сосюра, II, 1958, 249); * Образно. Сонце пригріло, поцілувало хлопця (Степан Васильченко, II, 1959, 388).
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 3, ст. 390.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Джерела та література
Поцілува́ти замо́к, жарт. Побачити замкнені двері; нікого не застати десь. У 120-му кабінеті, де юрмилося багато людей, порадили звернутись до 32-го .. Пошкандибав до 32-го, але й там поцілував замок (З журналу). поцілува́ти у лома́ку. — Приходимо до Христі — аж у неї і хата закручена. Поцілувала Химка у ломаку, та й назад вернулася (Панас Мирний).
Зовнішні посилання
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/46669-pociluvaty.html#show_point
