Відмінності між версіями «Похід»
| (не показано 2 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Похід, -хо́ду, '''''м. ''1) '''По́хід'''. Походка, поступь. ''У обох похід однаковий: як увечері, то й не розбереш, котрий іде: чи той, чи сей. ''Новомоск. у. ''Видно пана по походу. ''Лебед. у. ''Похід жвавий і моторний. ''Грин. III. 610. ''У кожного звіря в плавні є свій похід. ''О. 1862. II. 63. 2) '''Похід'''. Походъ. См. '''Поход. '''Ум. '''Походець. '''''Не Маріїн то походець, то Маріїн лиш уборець. ''АД. І. 303. | '''Похід, -хо́ду, '''''м. ''1) '''По́хід'''. Походка, поступь. ''У обох похід однаковий: як увечері, то й не розбереш, котрий іде: чи той, чи сей. ''Новомоск. у. ''Видно пана по походу. ''Лебед. у. ''Похід жвавий і моторний. ''Грин. III. 610. ''У кожного звіря в плавні є свій похід. ''О. 1862. II. 63. 2) '''Похід'''. Походъ. См. '''Поход. '''Ум. '''Походець. '''''Не Маріїн то походець, то Маріїн лиш уборець. ''АД. І. 303. | ||
[[Категорія:По]] | [[Категорія:По]] | ||
| + | Похід — пересування організованої групи людей (загону) з певною метою і в установленому порядку (строю) | ||
| − | Воєнні дії, воєнна кампанія, операція (часто пов'язані з пересуванням армії або флоту). Сини Шрамові підросли і допомагали батькові у походах. Двоє полягло під Смоленським [Смоленськом] (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 53); | + | ==Сучасні словники== |
| + | Похід — пересування організованої групи людей (загону) з певною метою і в установленому порядку (строю) | ||
| + | Воєнні дії, воєнна кампанія, операція (часто пов'язані з пересуванням армії або флоту). Сини Шрамові підросли і допомагали батькові у походах. Двоє полягло під Смоленським [Смоленськом] (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 53); | ||
| + | Пересування, перехід організованої групи людей, рідше однієї людини з певною метою, завданням. Стільки землі не сходив ні Геракл у поході преславнім, Як переслідував лань мідноногу і ліс Еріманта Від кабана визволяв, і Лернейську поборював Гідру, Ні переможний Ліей (Микола Зеров, Вибр., 1966, 253); В історії вивчення і освоєння величезних просторів Сибіру і Далекого Сходу нашої батьківщини XVII ст. ознаменувалося численними походами дослідників цих земель — відважних землепрохідців (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 12); Туристський похід; Лижний похід. | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Похід.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хрестовий похід.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Єгипетський похід Наполеона.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|ohJfuu5XRQU}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | [[Військо]] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | http://sum.in.ua/s/pokhid | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]] | ||
| − | |||
| − | + | https://uk.wikipedia.org/wiki/Похід | |
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 12:32, 9 листопада 2021
Похід, -хо́ду, м. 1) По́хід. Походка, поступь. У обох похід однаковий: як увечері, то й не розбереш, котрий іде: чи той, чи сей. Новомоск. у. Видно пана по походу. Лебед. у. Похід жвавий і моторний. Грин. III. 610. У кожного звіря в плавні є свій похід. О. 1862. II. 63. 2) Похід. Походъ. См. Поход. Ум. Походець. Не Маріїн то походець, то Маріїн лиш уборець. АД. І. 303. Похід — пересування організованої групи людей (загону) з певною метою і в установленому порядку (строю)
Зміст
Сучасні словники
Похід — пересування організованої групи людей (загону) з певною метою і в установленому порядку (строю) Воєнні дії, воєнна кампанія, операція (часто пов'язані з пересуванням армії або флоту). Сини Шрамові підросли і допомагали батькові у походах. Двоє полягло під Смоленським [Смоленськом] (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 53); Пересування, перехід організованої групи людей, рідше однієї людини з певною метою, завданням. Стільки землі не сходив ні Геракл у поході преславнім, Як переслідував лань мідноногу і ліс Еріманта Від кабана визволяв, і Лернейську поборював Гідру, Ні переможний Ліей (Микола Зеров, Вибр., 1966, 253); В історії вивчення і освоєння величезних просторів Сибіру і Далекого Сходу нашої батьківщини XVII ст. ознаменувалося численними походами дослідників цих земель — відважних землепрохідців (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 12); Туристський похід; Лижний похід.
Ілюстрації
|
|
|
