Потім
По́тім, нар. 1) Потомъ. Як би той розум поперед, що потім назаді знайдеться. Ном. № 5406. 2) Тѣмъ болѣе, подавно. Алв. 38. Я горілки не п’ю, а чарівної і потім. Котл. МЧ. 453. У Одесі нема землі, а у Чорноморії і потім нема. Черк. у. 3) Впрочемъ. Семен казав, що він наче у Безлюдовій, а потім хто його зка. Харьк. у.
ПОТІМ, присл. 1. Після чого-небудь (для позначення послідовності у часі). Всяк розумний по-своєму: один спершу, а другий потім (Укр.. присл.., 1955, 319); Коло осіннього Миколи, Обідрані, трохи не голі, Бендерським шляхом уночі ішли цигане.. Ішли, ішли, а потім стали (Шевч., II, 1963, 303); Дочка глянула на матір, потім на батька і знову перевела очі на матір (Мирний, IV, 1955, 223); Урядник люто підняв нагайку, махнув нею в повітрі, потім скочив на коня, всадив в боки шпори і, як чорт, майнув од церковної огорожі (Стельмах, І, 1962, 460); // Через деякий час, іншим разом; згодом, пізніше. Таким він зробився красенем невимовленним [невимовним].., що хто його уперше стрічав, то й стане перед ним й оніміє, і потім ніколи вже не зміг забути його обличчя красного (Вовчок, І, 1955, 346); Борців не лякають пригоди: Шлях, мочений кров'ю та потом, Нас виведе в панство свободи, Не нині, не завтра, так потім! (Граб., І, 1959, 367); Саме з Кам'янки вперше, року 1821, приїхав у гурті друзів Пушкін до Києва, де бував і потім (Рильський, X, 1962, 26). @ На потім - на пізніший час, до іншого разу. Онися одклала хрестини на потім, а тим часом, того ж таки дня, послали по селі титарку просити хазяйок «на родини» (Н.-Лев., III, 1956, 108); - Я б теж на твоєму місці не здавався Саві Йосиповичу! Стій на своєму!.. - Я не збираюсь з ним воювати. А ти свій войовничий запал прибережи на потім (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 155). 2. Одразу за ким-, чим-небудь, услід за кимсь, чимсь (для позначення послідовності у просторі); далі. Чисте незаросле місце то зужувалося [звужувалось], то місцями розходилось ніби озерце, то йшло між очеретами, неначе широка річка, потім знову зужувалось (Н.-Лев., II, 1956, 236); Видко було, як цілим морем плили кудись ще зелені ниви, дев'ятсот десятин панського поля, що спускалося часом у балку, а потім здіймалося знову, як хвиля (Коцюб., II, 1955, 384); Подали команду рушати. Попереду пішли, не розосереджуючись, стрілецькі роти, потім штаб батальйону, потім рота Брянського (Гончар, III, 1959, 66). 3. у знач. спол. Крім того, також (звичайно позначає перехід до наступної думки або висновку). [Амфіон:] Не може він всього розруйнувати:.. що-небудь же лишиться нам. А потім ще й завтра буде день (Л. Укр., І, 1951, 450); - Не ми будемо стріляти з тих гвинтівок, то вони - по нас. Зволікати не можна і дня! Та й потім - хіба ж ми у відкриту? Ми на військову хитрість підемо: без шуму, без пострілу (Головко, II, 1957, 468). 4. розм. Те саме, що поготів. Медок солодок, а патока й потім (Номис, 1864, № 7489); - Вони й дома все одмикують од роботи, а в полі - й потім (Н.-Лев., III, 1956, 124). 5. у знач. прийм., діал. Після. Мотря обнімала сина і теж плакала. Потім того цілувалася з сватами (Мирний, І, 1949, 358).
- IMG 2817.JPG
ПО́ТІМ (для позначення послідовності у часі - після чогось; через деякий час, не відразу), ПІ́СЛЯ, ДА́ЛІ, ВІДТА́К, ВСЛІД[УСЛІ́Д]за чим,ПОТО́МУрозм.,ПЕРЕГО́ДОМ розм.,ПЕРЕГОДЯ́розм.,ОПІ́СЛЯрозм., ЗАТИ́Мрозм.,ТОДІ́розм.,ТАМрозм.,ДАЛЬШ[ДА́ЛЬШЕ]розм.,да́лійдіал.,НАВПІ́СЛЯдіал.Чути із заростей шушукання якесь невпевнене, потім голосок майже запобігливий запитує про Марисю Павлівну (О. Гончар); Коли б той розум наперед, що потім! (прислів’я); [2-га дівчина:] Ото завше так - як сперва дуже весело, то після будеш плакать (С. Васильченко); Утамувала левиця жагу, із джерела напившись, Далі, вертаючись в гай, випадково тонке покривало Хижа знайшла і його розшматовує ротом кривавим (переклад М. Зерова); Вітри приносили землю порошинами, сіяли на камені, а другі, ворожі, здмухували, сміючись, горстку пилу і носили відтак під хмарами (Г. Хоткевич); І вслід за тим під дужими вітрами Дуби хитнулися, і пущі загули, І чаші гір наповнились дощами... (М. Нагнибіда); Може, потому, як звикну та заспокоюся, листи будуть більше систематичні (М. Коцюбинський); Вугрі йдуть на нерест до Саргасового моря. Тут вони відкладають ікру і перегодом гинуть (з журналу); - Ти не дивуйся, - заспокоїла її Неля.. І додала перегодя: - А ти правильно зробила, що кинула ту читалку (М. Олійник); Дивись, щоб не помиливсь, а опісля не журивсь (прислів’я); Розважливо, без одчаю Він глину пругку замісив І просто за стіл звичайний Затим Кобзаря запросив (Б. Олійник); Погасне світло; та палають очі, Аж поки досвітки в вікно тихенько Заглянуть.., Тоді мене перемагає сон (Леся Українка); Зробили змовини, а там і весілля справили (Марко Вовчок); Був у нового хазяїна свій плуг, а то вже у супруги йде, а дальш, дальш, вже й піший (Г. Квітка-Основ’яненко); Батько й мати повмирали від якогось мору, дак усього було повно. А далій - не стало вже ні пшінця, ні олійки (Ганна Барвінок); - Лучче, тату, зовсім одрізниться з худобою і полем, - сказав Карпо. - Гляди, щоб навпісля не жалкував (І. Нечуй-Левицький). - Пор. зго́дом.
