Посол

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Грінченка

Посол, -сла, м. 1) = Посел. 2) Депутата парламента, сейма. Желех.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках:

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПОСО́Л, сла, чол.

1. Дипломатичний представник однієї держави в іншій, який очолює посольство. — Мій брат у первих, маркіз де-Пурверсе, посол при одному дворі, писав мені, щоб я їхала за границю на води (Нечуй-Левицький, I, 1956, 424); // Повноважний дипломатичний представник найвищого рангу. Усі посли, по московському звичаю, з бородами, у парчевих соболевих турських шубах (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 168).

2. перен. Той, кого посилають з яким-небудь дорученням, завданням; посланець. І певне Ахіллес того не знав, що в той же час, як він шукав послів, щоб їх послати у свати до тебе, твій брат, наш Гектор, саме раду радив, щоб запалити кораблі ахейські (Леся Українка, II, 1951, 2,58); Нехай він і посол від такого магната, як Острозький, але хто дав йому право нехтувати присутністю пального гетьманат (Іван Ле, Наливайко, 1957, 21).

3. діал., заст. Депутат парламенту, сейму. Від 1908 р. до 191Я р. був я послом до австрійського парламенту, де не виголошував ніяких промов (Василь Стефаник, II, 1953, 18).

Словник синонімів

ПОСОЛ

г. амбасадор; (від кого) посланець; Г. парляментар, депутат сейму.

Політологічний словник

Посол

1) дипломатичний представник однієї держави в іншій, який очолює посольство; 2) повноважний дипломатичний представник найвищого рангу. Термін у першому значенні, згідно з існуючою в сучасному міжнародному праві класифікацією, закріпленою у Віденській конвенції про дипломатичні зносини 1961 p., — це голова дипломатичного представництва 1-го класу. Він акредитується при главі держави. Повна офіційна назва — Надзвичайний і Повноважний Посол (англ. Ambassador Extraordinary and Plenipotentiary). Віденський регламент 1815 р. визнавав за П., на відміну від дипломатичних представників інших класів, так званий представницький характер. Вважалося, що лише П., який персонально представляє главу держави, що направила його, безпосередньо виступає від імені монарха, який призначив його, і може вимагати приватної аудієнції у монарха країни перебування. Право назначати П. визнавалося тривалий час лише за Росією, Австрією, Великобританією, Пруссією та Францією.


Сучасне міжнародне право не визнає правових відмінностей між П. — главами дипломатичних представництв інших класів. Віденська конвенція 1961 р. визначає, що, "інакше як за старшинством та етикетом не повинно бути жодних відмінностей між главами представництв в силу їх належності до того чи іншого класу". Це один із істотних проявів принципу суверенної рівності держав.


Згідно з другим значенням П. означає найвищий дипломатичний ранг, який присвоюється дипломатичному персоналу органів зовнішніх зносин. У колишньому Радянському Союзі ранг Надзвичайного і Повноважного Посла присвоювався указом Президії Верховної Ради СРСР. У незалежній Україні, як і в більшості країн демократії, П. призначає глава держави — президент, президентським указом присвоюється і дипломатичний ранг П.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання