Позволяти

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Позволя́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. позволити, -лю, -лиш, гл. Позволять, позволить. Я люблю дівчину та й мислю її взяти; не позволяють вороженьки, ще й рідная мати. Чуб. V. 137.