Відмінності між версіями «Подерня Катерина Михайлівна»

Версія за 16:32, 24 листопада 2018

Виробнича (за спеціалізацією «Управління електронним навчанням») практика студентки Подерні Катерини Михайлівни VІ курсу Педагогічного інституту заочної форми навчання освітній рівень: другий (магістерський) спеціальності «Дошкільна освіта».

Завдання 1

Моніторинг впровадження ІКТ в освітній установі Використання комп‘ютерних технологій дає можливість у навчальному процесі організувати неперервне і ґрунтовне засвоєння навчального матеріалу.

Основним недоліком використання комп‘ютерних технологій є зменшення безпосереднього спілкування учня з вчителем та з колективом, значні матеріальні затрати на комп‘ютеризацію навчальних закладів, особливо гостро ця проблема постає у школах сільської місцевості. У таких навчальних закладах комп‘ютери не завжди відповідають сучасним вимогам, а подекуди зовсім відсутні. Але згідно з Концепцією програми інформатизації загальноосвітніх закладів, комп‘ютеризації сільських шкіл комп‘ютерні технології навчання є одним із пріоритетних напрямів та головною метою Концепції, що значно покращить підготовку підростаючого покоління до повноцінної плідної життєдіяльності в інформаційному суспільстві, підвищить якість, доступність та ефективність освіти. Сучасному суспільству потрібна компетентна особистість, здатна брати активну участь у розвитку економіки, науки, культури. Тому сьогодні у шкільній освіті на перший план висувається завдання створення сприятливих умов для виявлення і розвитку здібностей учнів, задоволення їхніх інтересів та потреб, розвитку навчально-пізнавальної активності та творчої самостійності.

Одним з напрямків застосування ІКТ уДНЗ є використання мультимедійних засобів навчання, які дозволяють дітям, педагогам, батькам спілкуватися з комп’ютером, використовуючи різноманітні, природні для себе середовища: графіку, гіпертексти, звук, анімацію, відео. Вихователі активно застосовують засоби мультимедіа в навчальному процесі, серед яких: використання електронних лекторів, тренажерів, підручників,енциклопедій; розробка ситуаційно-рольових та інтелектуальних ігор з використанням штучного інтелекту; моделювання процесів і явищ; проведення інтерактивних освітніх веб-конференцій Анкета для визначення рівня ІКТ-компетентності педагогів https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSezT9QXQYqxUC-8P0j35mWc2yfnagRRp6yymMTgvKhzF49Jxg/viewform Аналіз ІТ інфраструктури навчального закладу Заклад оснащений комп'ютером, ноутбуком, прінтером, мультимедійной доскою та проектором

завдання 2

Сайт ЗДО "ЗДО Лелечки" https://sites.google.com/s/1gXEI3K8F8a1T4pQUM4rPJFGEwVHO5TJ3/p/16NnK4C7TvluOmjT7iuFCSgwRodoPGGae/edit

завдання 3

Проведено семінар на тему "Практичне застосування ІКТ в ДНЗ«

Перспективне планування впровадження комп'ютерних технологій

у освітній процес дошкільного закладу

Основи комп’ютерної грамотності та ознайомлення дітей з навколишнім світом за допомогою комп'ютера є складовою варі­ативної частини змісту Базового компонента дошкільної освіти. Тож для діяльності дошкільного навчального закладу комп'ютеризація педагогічного процесу є викликом часу, що потребує розв'язання низки завдань, зокрема:

• підвищення комп'ютерної грамотності педагогів;

• створення безпечного комп'ютерно-ігрового середовища в умовах дошкільного навчального закладу;

• вивчення перспективного досвіду застосування комп'ютер­них технологій в роботі з дошкільниками;

• систематизація, поповнення наявного банку мультимедійних презентацій (фото-, відео-), розвивальних ігор та розроблення нових презентацій, ігор для оптимізацїї освітнього процесу;

• розроблення системи використання комп'ютерних ігор, презентацій тощо.

Труднощі впровадження КТ в освітній процес

Практика свідчить, що педагоги відчувають значні труднощі у процесі впровадження комп'ютерних технологій задля освоєння дітьми завдань програми розвитку, за якою працюють. Це пов'язано з кількома взаємозалежними причинами, такими як:

• низький рівень володіння педагогами комп'ютерними тех­нологіями (КТ);

• необізнаність із перспективним досвідом застосування КТ в роботі з дошкільниками;

• незнання вимог щодо створення комп'ютерно-ігрового се­редовища;

• нестача вмінь розробляти перспективне планування щодо впровадження КТ в освітній процес.

Зокрема, найістотніші труднощі ви­никають у педагогів під час розроблен­ня перспективного плану застосування комп'ютерних ігор, презентацій відповід­но до тематичного принципу.

Особливості розроблення

перспективного планування впровадження КТ в освітній процес

Обираючи форму та змістові компоненти перспективного планування впро­вадження КТ в освітній процес, доцільно використовувати таблицю, в якій передбачено чотири змістові роз­діли (див. Додаток 1), як-от:

• пізнавальні теми на тиждень;

• мультимедійні презентації (фото-, відео-);

• комп'ютерні ігри;

• заняття з ознайомлення дітей з основами комп'ютерної грамотності (ОКГ).

Пізнавальні теми на тиждень

Тематика тижня у перспективному плануванні впроваджен­ня КТ має відповідати загальноприйнятим у віковій групі темам. Це пов'язано з тим, що у плануванні освітнього процесу до пев­ної пізнавальної теми добирають дидактичні ігри, вправи, худож­нє слово та наочність, які містять лексичні одиниці для пояснення нового матеріалу, його закріплення та систематизації. Тому від­повідно до них педагогу слід добирати мультимедійні презента­ції, вправи та ігри так, щоб матеріал, засвоєний дітьми під час ви­вчення однієї теми, узагальнювався, розширювався, узгоджувався у наступній.

Мультимедійні презентації

Мультимедійна презентація для дітей дошкільного віку має містити набір слайдів, на яких є графічні об'єкти, малюнки тощо, а також звук, відео та анімацію — три основні компоненти мультимедіа.

Перегляд мультимедійних презентацій пропонують дітям під час фронтальних та підгрупових занять, а також у процесі індиві­дуальної роботи. Вони дають дошкільникам змогу ліпше зрозуміти новий навчальний матеріал, узагальнити отримані знання, а ще — активізують пізнавальний інтерес до нової теми, сприяють засво­єнню ними запропонованого матеріалу.

Тому в розділі «Мультимедійні презентації», крім назви пре­зентації, має бути зазначена її мета, а також перелік компонентів, з яких вона складається. Також слід указувати, під час якого занят­тя (з ознайомлення з навколишнім, з розвитку мовлення, з озна­йомлення з природою тощо) ця презентація буде використана.

Практика засвідчила результативність застосування комп'ю­терних презентацій на заняттях з розвитку мовлення, особли­во у процесі розв'язання завдань з розвитку зв'язного мовлення («Склади розповідь про...», «Складемо казку про...»), під час вивчен­ня віршів. Такі заняття сприяють створенню позитивного настрою у вихованців, а перед педагогами відкривається можливість широ­кого вибору наочності, ігрових вправ у вигляді слайд-шоу, які дають змогу закріпити у дітей навички словотворення, граматично пра­вильного зв'язного мовлення.

Під час виховання у дітей основ патріотизму стануть у пригоді розробки презентацій циклу «Народні свята і традиції», з яких діти дізнаватимуться про народні свята, національні традиції тощо. За­вдяки їм діти легше засвоять складну тему, адже, крім наочності, презентація може містити цікаві для дітей завдання. Наприклад, за­співати пісеньку з улюбленим персонажем свята, приготувати стра­ву, вивчити вірш тощо.

Мультимедійні презентації доцільно роз­робляти як до найскладніших для опанування дітьми пізна­вальних тем, наприклад: «Хліб — усьому голова», «Народні традиції», так і для кожної теми, як-от: «Меблі», «Перелітні птахи», «Одяг», «Овочі, фрукти», «Кімнатні рослини», «До­машні птахи, тварини» тощо, представленої у перспективному плануванні освітньої роботи з дітьми. Можна, звичайно, за­стосовувати готові мультимедійні презентації, запропоновані інтернет-сайтами, однак доцільніше створювати авторські пе­дагогічні розробки, враховуючи індивідуальні особливості ро­боти у групі.

Комп'ютерні ігри

У цьому розділі перспективного планування впровадження КТ в освітній процес необхідно фіксувати назву гри, мету проведення, правила та хід гри. Якщо гра вводиться у заняття, то необхідно ви­значати назву цього заняття.

Варто розуміти, що якщо у дитини є стійка база практично­го, реального, отриманого через різні органи чуття досвіду, її мож­на поступово переводити до дій без опори на конкретний предмет (звук, запах...), до дій із символом, знаком, який його замінює, тоб­то до комп'ютерних ігор. Тому під час освітнього процесу необхід­но, щоб простежувався тісний взаємозв'язок традиційних ігор (ди­дактичних, розвивальних тощо) і комп'ютерних.

Комп'ютерні ігри в жодному разі не замінюють звичайних ігор і занять, а доповнюють їх, входять до структури занять, збага­чуючи педагогічний процес новими можливостями. У комп'ютерних іграх пропонують ті елементи знань, які у звичайних умовах і за до­помогою традиційних засобів дидактики зрозуміти та засвоїти дітям складно чи навіть неможливо.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Перш ніж пропонувати дітям грати в комп'ю­терні ігри, незалежно від того, з якою метою вони використо­вуються (навчальною чи розважальною), необхідно залучати їх до діяльності з опорою на реальний предмет чи реальні дії, тобто до ігор зі звичайними іграшками і предметами-замінниками, дидактичних ігор.

Уміння дітей грати у певну дидактичну гру впливає на ефек­тивність засвоєння правил комп'ютерної гри. Тож зміст комп'ю­терних ігор необхідно узгоджувати з іграми, які містить план освітньої роботи в групі.

Комп'ютерні ігри доцільно пропонувати дітям у процесі інди­відуальної роботи та під час підгрупових занять. Це дає змогу пе­дагогу організувати попередню роботу до навчально-пізнавальних занять за новою темою або для закріплення знань з раніше вивче­ної пізнавальної теми, а дітям — у цікавій формі отримати знання, розв'язати поставлені педагогом завдання.

Комп'ютерні ігри сприяють формуванню у дітей вмінь: « засвоювати інформацію;

• правильно аналізувати та інтерпретувати ігрові дії;

• формулювати висновки, припущення; « досліджувати;

• корегувати свої подальші дії.

Комп'ютерну гру діти сприймають як цікаву справу. З огляду на це такі ігри є незамінними у вихованні та навчанні дошкільників, не потребують зайвих настанов з боку батьків чи педагогів, адже не викликають у дітей протесту або нудьги. Це означає, що навички, знання, набуті завдяки грі, залишаться в пам'яті дошкільників на­довго. У розділі, крім назви комп'ютерної гри, має бути зазначена її мета, правила та хід гри, а також вказано, під час якого заняття цю комп'ютерну гру слід використовувати.

Заняття з ознайомлення дітей з ОКГ

Крім традиційних навчально-пізнавальних занять, на яких КТ застосовують як елемент, у дошкільних навчальних закладах, що реалізують варіативну складову змісту Базового компонента до­шкільної освіти, проводять спеціальні заняття з ознайомлення дітей з ОКГ, що можуть бути:

• пізнавальними;

• творчими;

• діагностичними.

Пізнавальні заняття з ОКГ спрямовані на розвиток у дітей інтелектуальних здібностей, пізнавального інтересу, на форму­вання знань, умінь і навичок самостійної роботи дошкільників за комп'ютером — користування мишею, клавіатурою тощо.

Метою творчих занять є художньо-естетичний, пізнаваль­ний, мовленнєвий розвиток, корекція психічних процесів, таких як: кольоророзрізнення, кольоросприймання, уява.

Діагностичні заняття можуть бути підсумковими до певної вивченої пізна­вальної теми або серії тем. Крім того, їх проводять під час психолого-педагогічного обстеження розвитку дітей. Метою діагностичних занять є:

• з'ясовувати рівень комп'ю­терної грамотності дітей;

• формувати знання, уявлення, вміння, навички відповідно до програми розвитку;

• аналізувати розвивальний ефект освітнього процесу та визначати відповідно до ньо­го напрями, зміст і методи подальшої роботи.

Комп'ютерні ігрові завдання для проведення діагностування розвитку ді­тей можуть бути розроблені у вигляді презентацій на основі діагностичних ме­тодик, запропонованих у професійних джерелах. Також можна застосовувати аналогічні, запропоновані інтернет-сайтами комп'ютерні ігрові завдання, вра­ховуючи при цьому санітарно-гігієнічні норми.

Отже, у четвертому розділі перспек­тивного планування впровадження КТ в освітній процес «Заняття з ознайом­лення дітей з ОКГ» визначається тема заняття, його мета.

Структура занять з ознайомлення дітей з ОКГ

Структура занять з ознайомлення дітей з ОКГ містить такі час­тини, як:

• підготовча;

• основна;

• підсумкова.

Підготовча

У підготовчій частині заняття роль педагога полягає у тому, щоб «занурити» дитину у сюжет заняття. Це період підготовки до комп'ютерної гри через розвивальні ігри, бесіду, які дадуть дити­ні змогу впоратися з поставленим завданням. У цій частині занят­тя доцільно провести пальчикову гімнастику, елементи гімнасти­ки для очей для підготовки зорового, моторного апаратів до роботи. Варто спочатку в ігровій формі навчити дітей правильно сидіти за комп'ютером, утримуючи найприроднішу позу, а вже потім — дава­ти їм змогу працювати за комп'ютером.

Основна

Основна частина заняття передбачає оволодіння правила­ми комп'ютерної гри. Педагогу важливо дібрати для дітей ігрові комп'ютерні завдання, які відповідали б пізнавальній темі тижня.

Підсумкова

Під час підсумкової частини заняття діти повторюють вивчений матеріал, висловлюють свої враження від заняття, оцінюють власні дії.

Розділи плану можна заповнювати поступо­во залежно від змісту напрацювань педагога у цьому напрямі. Дуже часто педагоги намагаються заповнити «всі клітинки» перспективного плану одразу, вважаючи, що цим вони під­тверджують свій професіоналізм у зазначеному питанні. Про­те очевидно, що це формальний підхід до роботи, адже прак­тики розуміють складність процесу добору комп'ютерних ігор та розробки мультимедійних презентацій. Педагог має знайти «золоту середину», щоб КТ не переважили практичних дій ді­тей з іншими засобами навчання та живого спілкування з од­нолітками й дорослими.

Диференційований підхід до розроблення перспективного планування

Можливим є корегування перспективного плану як за його розділами, так і за змістом кожного розділу (див. Додаток 2). Це пов'я­зано з рівнем професійної компетентності педагога у впровадженні КТ, з результатами діагностування розвитку дітей, складністю освіт­нього матеріалу тощо.

Наприклад, перспективний план може мати розділи за освітні­ми лінями або лініями розвитку особистості дитини. У такому разі в розділі, в якому передбачено використання КТ — мульти­медійної презентації чи комп'ютерної гри, — слід зазначити ті самі складові, які окреслені у відповідних розділах Додатка 1.

Практика свідчить, що впровадження КТ кожен педагог здій­снює поступово, починаючи з певного розділу програми розвитку, за якою працює. Наприклад, освітня лінія «Дитина у природному довкіллі», освітня лінія «Дитина в соціумі» або освітня лінія «Мов­лення дитини». А може бути обрана й вужча тема, як-от: «Образо­творча діяльність», «Словникова робота», «Сенсорні еталони» тощо (див. Додаток 3). Це забезпечить ретельніший підхід до підготовки та проведення занять із застосуванням КТ. Відпрацювання заплано­ваного та порівняльне діагностичне обстеження розвитку дітей за визначеною темою дасть змогу педагогу впевнитись у доцільності вибору КТ та їх змісту, у необхідності їх корегування. Це сприятиме професійнішому плануванню роботи з КТ у інших напрямах діяль­ності з дітьми.

Отже, комп'ютер є розвивальним, перспективним сучасним за­собом організованої і самостійної діяльності дітей, а застосування КТ у роботі з дошкільниками сприяє підвищенню їхнього інтересу до навчання, ефективності освітнього процесу. Надзвичайно важ­ливим для оптимізації освітнього процесу є ґрунтовний підхід педа­гогів до розроблення перспективного планування впровадження КТ в роботу з дітьми, форма та змістовні компоненти якого залежать від професійної компетентності педагогів.

Застосування інформаційно-комунікаційних технологій у освітньому процесі відкриває широкі перспективи в роботі з дошкільниками. Актуальність цього напряму роботи з дітьми зумовлена пріоритетним завданням освіти, що полягає у забезпеченні подальшого становлення особистості дитини, розвитку її розумових здібностей, насамперед — у навчанні дітей творчо і самостійно мислити

Інтеграція інформаційно-комунікаційних технологій у освітній процес

Як відомо, кожен досвідчений педагогічний колектив шукає но­вих шляхів поліпшення освітнього процесу та забезпечення його ефективності. Зокрема, і ми об'єднали всі свої зусилля для того, щоб знайти сучасні дієві шляхи розв'язання проблеми підвищен­ня якості освіти в нашому закладі і досягти позитивних результатів у своїй роботі. Тож із серпня 2009 року педагогічний колектив нашо­го навчально-виховного комплексу розпочав дослідно-експеримен­тальну роботу під керівництвом Зелі Дорошенко, старшого виклада­ча кафедри дошкільної та початкової освіти Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Було визначено тему експерименту — «Інформаційне забезпе­чення освітнього процесу в умовах НВК». Очікуваним результатом дослідно-експериментальної роботи, яку ми проводили у декілька етапів (див. Додаток), мав стати інноваційний продукт — модель оновленого освітнього середовища в НВК на основі інтеграції ІКТ, яка грунтувалася б на таких принципах:

• здійснення цілісного підходу до процесів розвитку, навчан­ня та виховання дітей;

• диференціація освітнього процесу відповідно до індивідуаль­них особливостей, нахилів, здібностей, інтересів та потреб кожної дитини, створення якнайсприятливіших умов для її розвитку, самовираження, самоствердження й самореалізації;

• співпраця дитини і дорослого, заохочення всіх проявів са­мовираження дошкільника у різних видах діяльності;

• забезпечення варіативності, психологічної комфортності, креативності освітнього процесу.

Реалізація інноваційної моделі передбачала:

• охорону фізичного здоров'я дитини;

• оптимальне навантаження на дитину з метою захисту від утоми;

• емоційне благополуччя кожної дитини;

• створення умов для розвитку особистості дитини, її здібностей;

• взаємодію з родиною щодо забезпечення повноцінного роз­витку дітей.

Мета запровадження інновацій:

• щодо організації освітнього процесу —

- інтеграція ІКТ в освітній процес НВК;

- оновлення змісту програми розвитку вихованців на основі інтеграції ІКТ;

- створення банку інформаційно-методичного забезпе­чення оновленого освітнього процесу;

• щодо підвищення фахової майстерності педагогів —

- формування ІКТ-компетентності педагогів;

- розвиток креативності, навичок щодо адаптивності та інноваційності;

• щодо поліпшення якості освіти дітей —

- підвищення якості особистісних досягнень відповідно до вимог програми розвитку;

- посилення мотивації до процесу отримання нових знань;

- формування інформаційної компетенції згідно з віко­вими можливостями.

Комп'ютер як «інтелектуальне знаряддя»

Комп'ютер сьогодні посідає значне місце в освітньому процесі. Він є засобом оптимізації навчальної діяльності дошкільників і роз­витку їхніх життєвих компетентностей, своєрідним «інтелектуаль­ним знаряддям». Комп'ютер як інструмент діяльності формує у дітей передумови теоретичного мислення, здатність свідомо обирати спо­сіб дії та працювати самостійно в індивідуальному темпі. У процесі роботи на комп'ютері розвиваються особистісні якості, які в майбут­ньому житті сприятимуть реалізації потенціалу особистості дитини та дадуть їй змогу почуватися компетентною.

Застосування ІКТ в дошкільному закладі створює умови для:

• формування у дітей здатності орієнтуватися в інформацій­них потоках навколишнього світу;

• опанування практичних засобів роботи з інформацією на рівні вікових можливостей;

• формування вміння обмінюватися інформацією за допомо­гою сучасних технічних засобів, що сприятиме досягненню успіху в будь-якій діяльності в сучасному інформаційному суспільстві.

З інтеграцією ІКТ в освітній процес з'являються можливості розширення його змістового наповнення. Навчальна інформація при цьому стає доступнішою для сприймання дошкільниками. ІКТ дає змогу підвищити інтерактивність освітньої системи в дошкільних закладах, перейти від поясню­вально-ілюстративного способу навчання до діяльнісного, за якого дитина стає активним суб'єктом, а не пасивним об'єктом педагогічної дії. Тож навчання дітей дошкільного віку із застосуванням інтерактивних комплексів стає якісні­шим, цікавішим і продуктивнішим, сприяє усвідомленому за­своєнню знань та формуванню мотивації до навчання, а голо­вне — сприяє адаптації дітей до життя в інформаційному суспільстві.

Мультимедійні технології

Мультимедійні технології — це технології конвертування всіх видів інформації у цифровий формат, інтеграції інформації в один документ і відтворення його на комп'ютері

Інформаційно-комунікаційні технології — це узагальнене по­няття, що описує різні пристрої, механізми, способи, алгоритми об­роблення інформації. Найважливішим сучасним пристроєм ІКТ є комп'ютер, обладнаний відповідним програмним забезпеченням і засобами телекомунікацій разом з розміщеною на них інформацією.

Один з напрямів ІКТ, що використо­вують у освітньому процесі в дошкільних закладах, — мультимедійні технології.

За даними ЮНЕСКО, коли людина слухає, вона запам'ятовує 15% мовної ін­формації, коли дивиться — 25% видимої інформації, коли бачить і слухає — 65% усієї інформації. Отже, необхідність застосування в освітньому про­цесі дітей дошкільного віку мультимедійних ІКТ, які як аудіовізуаль­ні засоби можуть впливати на різні органи чуття, — беззаперечна.

Необхідність застосування ІКТ в дошкільній освіті, насам­перед для формування природознавчої компетентності дошкіль­ників, також зумовлена складністю об'єктів вивчення (скажімо, певних явищ довкілля), які неможливо продемонструвати лише вербальними засобами і за допомогою одиничного зображення. ІКТ дають змогу «вийти» за межі навчального середовища на за­нятті; зробити видимим те, що неможливо побачити неозброєним оком, імітувати будь-які ситуації і процеси в довкіллі. Мультиме­дійні технології є одним з найперспективніших і найпопулярніших напрямів інформатизації дошкільної освіти. Вони мають на меті створення продукту, який містить «колекції» зображень і да­них, що супроводжуються звуком, відео,анімацією та іншими ві­зуальними ефектами.

завдання 4

Методичні рекомендації щодо проектування освітнього середовища установи - створення помісячних та річних планувань в електронному середовищі; − створення єдиної інформаційної бази навчального закладу; − формування медіатеки та впровадження локальних мережних навчальних програмних комплексів; - створення індивідуальних портфоліо керівництва та педагогів;

Методичні рекомендації щодо модернізації ІТ- інфраструктури -проведення інтернету та встановлення вайфай, поновлення комп'ютерів

Методичні рекомендації щодо формування ік-компетентності вихователів -проведення круглих столів, семінарів -практикуми -майстер класи, організація курсів для навчання вихователів користуватися ІКТ == завдання 5 == Презентація результатів практики https://docs.google.com/presentation/d/1l8C4w7T2_HInFbqWJKq3jJTsW6L-BtqZx5Owipo1pQ8/edit#slide=id.p4