Погреб

Погреб, -бу, м. = Погріб. Гн. II. 160. Старий попрощавсь із мертвим тілом мовчки і без плачу й жалю поблагословив на погреб. К. ЧР. 105.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Джерела та література
6 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ПОГРІ́Б, реба, чол. 1. Те саме, що льох. Варвара зібрала своїх сусідок, і вони гуртом теж обладнали собі бомбосховище в гранітній скелі, де колись містився винний склад, а тепер були погреби Курсивний текст(Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 287); Поліз у погріб я дулівки ще вточити (Дулівочка-первак — така смачна була!):.. (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 34); Вибухнув пороховий погріб.. Усе, що було в цю мить нагорі.., — скинуло в море (Вітчизна, 11, 1967, 183); — Повів пшеницю у город та дала морока земляків побачить. Ну, звісно... у погріб... Ну, звісно... поналигувались, як! ..Без копійки вернувсь (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 7); * У порівняннях. — Ну, як там? — Добре, — глухо, як з погреба, відізвався Джмелик (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 269);

// Нижня частина будинку, підвал, де зберігаються продукти. Незабаром і вродились, як з землі виросли, рублені палати, ..з погребами під низом (Панас Мирний, I, 1949, 194). 2. Спеціально обладнана яма для зберігання продуктів (перев. овочів), з лядою, але без східців. На два ступені од дверей зелений горбик з лядою, — то погріб бабин (Нечуй-Левицький, I, 1956, 72); Гасають по городах здичавлені без верхівців коні, з гуркотом провалюючись на дядьківських погребах (Олесь Гончар, II, 1959, 24).