Погляд

По́гляд, -ду, м. Взглядъ. Видно сокола по польоту, а сову по погляду. Ном. № 7343. На погляд вона добра пані. Черниг.

Сучасні словники

Погляд

Спрямованість, скерованість зору на кого-, що-небудь. Всіх погляди звернулися на обличчя Сави (Ольга Кобилянська, II, 1956, 208); Данило і Тося похилили голови і втупили погляди в землю, ховаючи очі від людей (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 54); * Образно. У невеличке надвірне віконечко заглядав світ рожевим поглядом (Панас Мирний, I, 1954, 324);
Вираз очей, манера дивитися. Нема в його ні того ніжного слова, ні того люб'язного погляду, що веселить дівоче серце (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 111); Уявіть собі юнака — невисокого й стрункого, з сірими очима й енергійним ротом, погляд насмішкуватий і впертий (Юрій Яновський, II, 1958, 32).
Відводити (відвести, одводити, одвести) погляд — переставати дивитися на кого-, що-небудь, змінювати напрям зору. — Він дає жінці дорогу і відводить скошений погляд (Михайло Стельмах, I, 1962, 314); Вслухаюся в Петерову мову і не можу одвести погляду від його милого обличчя (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 9); Водити поглядом — те саме, що Водити очима (див. водити). Солоха стала водити поглядом по хаті (Панас Мирний, I, 1954, 58);

Погляд (зір)

Один із способів невербальної передачі інформації за допомогою очей до мозку та нервової системи. Погляд може виражати і викликати емоції і психічний стан. Погляд може бути уважним, зацікавленим, захопленим, але буває і наглим, викликаючим, презирливим, гордим.