Повсть

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Повсть, -ті и -ти, ж. Войлокъ. Мали собі од вітру і хуртуни халабуди, окутані повстьми. Стор. II. 182. Повсті бити. Дѣлать войлокъ. Сим. 197.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПОВСТЬ, і, жін. Вигот. із вовни способом валяння цупкий матеріал, який використовується для оббивання дверей, вироблення теплого взуття, капелюхів і т. ін. Повсть виробляється з грубої кінської або коров'ячої шерсті, змішаної з борошняним клейстером (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1950, 116); На дверях, оббитих повстю, висів пожовклий папірець (Олесь Донченко, V, 1957, 367); Долівка була вкрита подвійним шаром товстої повсті, поверх якої Шаукен постелила третю — білу — для гостей (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 164); // Шматок такого матеріалу, що використовується як килим, покривало і т. ін. З юрти безшумно вискочив сотник і підняв повсть (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 541); // Що-небудь схоже на такий матеріал, збите в щільну масу. Збивалась [борода] у грубу повсть, розчесати яку могли тільки його власні кострубаті великі пальці (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1

Ілюстрації

[[Зображення:898819624_w640_h640_4211753.jpeg

987 × 660|x140px]]