Відмінності між версіями «Повк»
(→Див. також) |
|||
| Рядок 32: | Рядок 32: | ||
Гломозда К. Ю. Полк // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 342. — ISBN 978-966-00-1142-7. | Гломозда К. Ю. Полк // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 342. — ISBN 978-966-00-1142-7. | ||
Иерархия воинских формирований | Иерархия воинских формирований | ||
| − | + | ==Зовнішні посилання== | |
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 15:29, 29 жовтня 2018
Повк, -ку, м. Полкъ. Приїхали три козаки з повку, розв’язали Марусі головку. Мет. 105. Ум. Повчок. Отак Вовчок жене ляхів повчок. Ном. № 673.
Зміст
Сучасні словники
Полк — назва військової частини.
Інші значення
Полк — назва військового підрозділу у Київській Русі та Галицько-Волинській державі у другій половині IX ст. — середині XIV ст. Термін «полк» використовувався для позначення різних понять. Найчастіше вживався для окреслення слова «військо». Під полком розуміли також «народне ополчення» (на відміну від княжої дружини), окремий військовий відділ, а також військовий похід чи бій. На чолі з полковником, призначеним гетьманом і полковою старшиною, полк налічував від 11 до 22 сотень козаків.
Стандартне позначення полку в НАТО
"Полк"-виводять від німецького volk-народ,тобто народне(селянське)ополчення.Але в історії стародавньої Руси, ополчення ставили "передовим полком", а так звані основні полки,лівої і правої руки, були дружинниками,тому швидше слово "полк" походить від слова "половина",що первинно означало дріблення на частини основної маси війська.
Полки одержували свої назви від імені князів або назв земель. Інколи полк поділявся на менші підрозділи -заступи. Кожний полк мав свій стяг — прапор. З XIV ст. термін полк вживається лише для позначення окремих військових загонів. Після переходу більшої частини українських земель до складу Великого князівства Литовського, полки формувалися за територіальним принципом з місцевого українського населення. Використовувалися для боротьби з набігами татар, а також для ведення воєнних дій проти Польщі, Московської держави, Тевтонського ордену. У другій половині 16 ст., після утворення українського реєстрового козацького війська, полк став його основною структурною одиницею. Кількість козацьких полків не була стабільною і залежала від чисельного складу і реєстру. У 1601 їх було чотири, в 1620-30-х рр. найчастіше — шість (Білоцерківський, Канівський, Корсунський, Переяславський, Черкаський, Чигиринський, короткий час існували також Миргородський та Лубенський полк). Назва полк походила від міст чи містечок, де містилася його полкова старшина. Наприкінці 16-на поч. 17 ст. у полку нараховувалося близько 500 козаків, згодом ця кількість змінювалася, у 1620-30-х рр. вона становила близько 1000 чол
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Гломозда К. Ю. Полк // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 342. — ISBN 978-966-00-1142-7. Иерархия воинских формирований
