Повив’язувати

Повив’я́зувати, -зую, -єш, гл. Повязать (о многихъ или многихъ). ==Сучасні словники==ПОВ'ЯЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОВ'ЯЗАТИ, в'яжу, в'яжеш, док., перех.

1. Обмотувати чим-небудь, зв'язуючи кінці; перев'язувати. Ніжно, мов сестра,.. рану пов'язала [дівчина бійцеві] (Сто пісень для молоді, 1946, 153); // Надівати (хустку, краватку і т. ін.), зав'язуючи кінці. Загнибіда.. пов'язав шию шовковим платком (Панас Мирний, III, 1954, 82); Тобі [піонере] на груди галстук твій червоний Пов'язує рука більшовика (Валентин Бичко, Вогнище, 1959, 25); Вона.. навіть хустку пов'язала по-новому (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 132); // Закріплювати, зав'язувати. Хустку білу, що сповза, Поправля [матінка], пов'язує (Степан Олійник, Вибр., 1959, 192); Усіх обійде [Марія]. Одному тугіше бинт пов'яже.., а тому привітне слово скаже (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 169); // В обряді сватання — перев'язувати сватів через плече рушником на знак згоди. — Благослови діток, нехай Маруся нас пов'яже (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 58); [Петро:] В той же день сватам рушники пов'язати встигла [Орина] (Вадим Собко, П'єси, 1958, 37).

2. тільки док. Зв'язати, обвивши мотузкою, перевеслом і т. ін. все або багато чого-небудь. Ой, там за яром Брала дівка льон, Та нічим пов'язати (Українські народні ліричні пісні, 1958, 329); Як викосять [люди] нивку, пов'яжуть снопи (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 132); Як же пахнуть сухі волошки в хаті! Це баба Явдоха пов'язала їх у пучки і.. порозтикала скрізь (Олесь Донченко, IV, 1957, 134).

3. тільки док. Обкрутивши, обв'язавши чим-небудь тіла або руки, ноги, позбавити свободи руху всіх або багатьох. Набігли на циганську халупу турецькі жовніри.. й пов'язали всіх, хто був у хаті (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 377); — Спочатку пов'яжіть старшину, тоді я буду говорить... (Володимир Сосюра, I, 1957, 377).

4. тільки док., рідко. З'єднати кінці чого-небудь, зав'язавши вузлом; зв'язати. Вночі пов'язали [моряки] пояси, мотуззя, сорочки і по скелі спустилися до моря (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 232).

5. Те саме, що з'єднувати 3. По селі білі вузенькі стежки всі хати докупи пов'язали (Василь Стефаник, I, 1949, 130); Везуть [кораблі] і машини, й руду, й виноград... Пов'яже канал для обміну — І Кольський півострів, Москву й Ленінград, Урал, Україну... (Павло Тичина, II, 1957, 290); // перен. Зближувати, єднати. Мишуга був першим і неперевершеним виконавцем багатьох пісень Лисенка, з яким його пов'язувала щира, дружба (Вітчизна, 6, 1967, 181); Високий гуманізм великих поетів [Т. Шевченка і М. Лермонтова], громадянськість, спільність їхніх поезій назавжди пов'язує ці два славнозвісні імені (Вітчизна, 10, 1964, 191); Нема сил зоставити в злиднях тих, з ким пов'язали пута крові (Гнат Хоткевич, I, 1966, 134); Маяковський тісно пов'язав свою долю з долями народів, що виборювали правду нового життя (Вечірній Київ, 19.VII 1968, 3). ♦ Пов'язувати (пов'язати) [своє] життя (себе, свою долю) з ким — чим — присвячувати себе, свою діяльність кому-, чому-небудь. Двадцятилітній Мануїльський без вагань пов'язує свою долю з більшовиками (Вечірній Київ, 3.X 1968, 2); Життя із нею [партією комуністів] пов'язати — Це значить — крила розправляти (Братунь, Пісня.., 1953, 3).

6. Встановлювати спільність, зв'язок, взаємну залежність між ким-, чим-небудь. Сахно пов'язувала несподіване зникнення Чіпаріу з усіма таємницями й загадками цього навісного маєтку (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 55); Виникнення та первісне оформлення жанру науково-фантастичної літератури справедливо пов'язують з ім'ям Жюля Берна (Радянське літературознавство, 3, 1964, 122); Річинську.. ніяк не міг [Орест] в уяві пов'язати з вихованкою Ладиків (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 173).

7. Поєднувати в ціле, об'єднувати разом чим-небудь спільним. — Я розповім про школу й молодих моряків на бригові, Богдан викладе свої спостереження й мотиви повернення його й інших на батьківщину, а редактор пов'яже це міцними вузлами фабули (Юрій Яновський, II, 1958, 79); // з чим. Сполучати як частини єдиного цілого. Пов'язувати теорію з практикою; Труд Франки тісно пов'язував з боротьбою в ім'я кращого майбутнього (Максим Рильський, III, 1956, 109).

8. тільки док. Прив'язати всіх або багатьох коней, волів і т. ін. Повипрягали [селяни] коні, пов'язали до возів (Андрій Головко, II, 1957, 183).

9. тільки док. В'язати (гачком, спицями і т. ін.) якийсь час.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 699. Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації