Побіля

Побіля́, нар. Возлѣ, около. А народу, народу! і за домовиною і побіля домовини. Кв. Тече річка з винограду та й побіля груші. Грин. III. 393.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках побі́ля 1》 прийм., з род. в. Уживається на позначення місця, предмета, особи, недалеко від якого (якої) відбувається дія або перебуває хто-, що-небудь; біля, коло. 2》 присл., рідко. Те саме, що поряд I 1); поблизу. Великий тлумачний словник сучасної української мови

Ілюстрації