Побрести
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:48, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Побрести, -бреду́, -де́ш, гл. 1) Пойти въ бродъ. Побреду я по кісточки, щоб любили невісточки. Ном. Хоч побреду через воду, да до свого роду. Чуб. V. 460. 2) Побрести. Вона подумала: мабуть мій бичок додому побрів. Рудч. Ск. II. 14.
