Поболіти

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Поболіти, -лію, -єш, гл. Перенести болѣзнь. Дай, Боже, в добрім здоров’ї поболіти. Ном. № 13918. (Кажуть тому, хто удає з себе хворого).


Сучасні словники

ПОБОЛІТИ 1, ію, ієш, док.

1. Заболіти, почати боліти (про все або багато чого-небудь). Дядьки стовбичили на майдані більше години, в них поболіли ноги, і деякі відійшли до тополь, щоб лягти або сісти (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 406). 2. Боліти (див. боліти 1) якийсь час. [Женя:] Ну нехай спершу трохи й поболять руки, а далі привикнуть (Марко Кропивницький, II, 1958, 433). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 622.

ПОБОЛІТИ 2, ію, ієш. док. Боліти, переживати якийсь час. Діждавсь [син], що виявився багач з чужого села, і засваталася вона з тим багачем, а його, як на воді лишила. Що він поскорбів тоді, що він поболів — я знаю! (Марко Вовчок, I, 1955, 220); Вони прийшли, щоб поболіти за своїх шахістів. ♦ Поболіти серцем (душею) — те саме, що Боліти серцем (душею) якийсь час (див. боліти 2). Другі [пани], поболівши серцем і втомившись слухати одну гірку річ, дослухалися, як голосно розлягалися музики (Панас Мирний, IV, 1955, 164). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 622.

ПОБОЛІТИ 3, ію, ієш, док., розм., рідко. Боліти, хворіти якийсь час; похворіти. Недовго і старий швендяв, перед зеленою зліг, поболів трохи — та й пішов за старою (Панас Мирний, IV, 1955, 54). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 622.

Ілюстрації

Поболіти 1.png Поболіти 2.jpg Убудити 3.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

http://sum.in.ua/s/pobolity